Стенограмма 29-го пленарного заседания VIII сессии Верховной Рады 4-го созыва

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради.

Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему "Рада". Реєструємося.

10:00:15

У залі зареєструвалося 387 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Сьогодні день народження Лісіна Миколи Павловича. Давайте привітаємо його і побажаємо успіхів.

Послухайте, будь ласка, інформацію про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 1 листопада. Ми розглянули з вами вчора 13 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 3 закони та одну постанову. Три законопроекти та один проект постанови прийнято за основу і 7 законопроектів відхилено.

Відповідно до статті 2.5.2. Регламенту в середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій і оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Прошу представників фракцій подати заявки на виступи. Я тим часом оголошу оголошення і депутатські запити.

Відповідно до статей 4.2.2. та 4.2.3. Регламенту Верховної Ради України, протоколу засідання депутатської фракції політичної партії "Реформи і порядок" від 1-го листопада інформую, що уповноваженими представниками цієї фракції додатково обрано народних депутатів України Косіва Михайла Васильовича та Осташа Ігоря Івановича.

Надійшли наступні депутатські запити.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Президента України щодо порушення прав віруючих релігійної громади Свято-Успенської церкви села Дорогобуж Гощанського району Рівненської області, головами Рівненської обласної та Гощанської районної державних адміністрацій.

Прошу проголосувати про підтримку запиту.

10:02:48

За-182

Запит підтримано.

Голосується про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:03:14

За-217

Не підтримано.

Олени БОНДАРЕНКО до Президента України щодо сприяння у проведенні операції з пересадки кісткового мозку хворим дітям.

Прошу голосувати про підтримку запиту.

10:03:43

За-277

Запит підтримано.

Прошу проголосувати про направлення запиту Президенту.

10:04:04

За-285

Рішення прийнято.

групи народних депутатів (КРЮЧКОВ, АНДРЕСЮК та інші) до Президента України стосовно дотримання вимог Конституції і законодавства щодо подання на затвердження Верховної Ради чисельності Збройних Сил, інших військових формувань, а також загальнодержавних програм стосовно оборони і безпеки України. Прошу підтримати запит. Голосуємо.

10:04:43

За-217

Запит підтриманий. Прошу проголосувати про направлення запиту Президенту. Голосуємо.

10:05:04

За-235

Рішення прийнято.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Президента України стосовно корупції у вищих ешелонах влади, порушення прав інвесторів, їх пограбування та відлякування Порошенком і його кланом. Прошу голосувати про підтримку запиту.

10:05:37

За-186

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:05:58

За-222

Не прийнято.

Групи народних депутатів (МАКЕЄНКО, ПОЛІЩУК та інші) до Президента України щодо спроби зриву виконання пільгового для України інвестиційного проекту - кредитної угоди між Україною та Японією, яка підписана і ратифікована протягом березня - вересня 2005 року і направлена на будівництво нового терміналу в міжнародному аеропорту "Бориспіль". Ставиться про підтримку.

10:06:44

За-288

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:07:04

За-272

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (ШПАК, ОЛУЙКО, ДУБИЦЬКИЙ) до Президента України стосовно неправомірних дій суддів міст Києва, Одеси, Рівного щодо відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької атомної електростанції".

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:39

За-260

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:07:59

За-255

Рішення прийнято.

Олександра ТКАЛЕНКА до Президента України стосовно подолання еколого-геологічних та соціально-економічних наслідків прискореного закриття шахт Донецького регіону. Голосується про підтримку.

10:08:30

За-304

Підтримано запит.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:08:51

За-307

Рішення прийнято.

Григорія СУРКІСА до Президента України стосовно ситуації, що виникла навколо Національного спорткомплексу "Олімпійський" під час підготовки до участі в тендері на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та недотримання законодавства під час забудови прилеглої до нього території.

Прошу голосувати про підтримку.

10:09:28

За-279

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту

Президенту. Прошу голосувати.

10:09:49

За-292

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (Мовчан, Колісник та інші) до Президента України щодо причин звільнення з посади заступника міністра промислової політики Сергія Грищенка.

Прошу підтримати запит.

10:10:18

За-190

Запит підтримано.

Прошу голосувати про направлення запиту.

10:10:42

За-184

Рішення не прийнято.

В’ячеслава Анісімова до Президента України щодо бездіяльності прокуратури міста Дніпродзержинська у питанні припинення протиправної діяльності організованого злочинного угрупування, створеного зі співробітників прокуратури та податкової міліції міста.

Прошу голосувати про підтримку запиту.

10:11:22

За-238

Підтримано.

Прошу голосувати про направлення запиту. Голосуємо.

10:11:43

За-250

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до Президента України з приводу невиконання статті 85-ї Конституції Управлінням державної охорони стосовно затвердження Верховною Радою загальної структури, чисельності та визначення функцій.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:12:14

За-177

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту.

10:12:35

За-176

Рішення не прийнято.

Валерія Коновалюка до Голови Верховної Ради України щодо висловлення недовіри Голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка.

Михайла РАТУШНОГО до Голови Верховної Ради України щодо надання інформації про використання коштів на відрядження за кордон Голови Верховної Ради України, народних депутатів та працівників Апарату Верховної Ради протягом 2005року.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення автотранспортом інваліда війни в Афганістані мешканця міста Єнакієве.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Прем’єр-міністра щодо перевірки фактів, викладених у зверненні громадян будинку №8 по вулиці Елеваторній міста Сімферополя.

Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра щодо збереження коефіцієнту оплати праці 1,5 у місті посиленого радіологічного контролю - Сарнах Рівненської області.

Василя ХАРА до Прем’єр-міністра стосовно впровадження в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати".

Георгія КРЮЧКОВА до Прем’єр-міністра стосовно ситуації в літакобудівній галузі України.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО та Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо ролі Фонду держмайна та його голови у забезпеченні впровадження прозорого механізму реалізації продукції "Криворіжсталь".

Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України щодо використання коштів, отриманих від приватизації "Криворіжсталі".

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для завершення будівництва газопроводу до сіл Оліївка і Світин Житомирського району.

Івана ПЛЮЩА до Прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки Генерального прокурора з приводу безвідповідального ставлення Генеральної прокуратури,

Міністерства промислової політики до забезпечення законності у вирішенні питань, пов’язаних із захистом іноземних інвестицій на Сєвєродонецькому об’єднанні "Азот".

Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Прем’єр міністра щодо передбачення в Державному бюджеті на 2006 рік коштів на доплату до пенсій громадянам, які віднесені до категорії "діти війни".

Сергія КІРОЯНЦА до Прем’єр-міністра, Голови Національного банку щодо неефективності управління відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно ситуації, яка склалась у військово-будівельному комплексі Міністерства оборони.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо стану справ у сфері усиновлення.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови СБУ щодо перевірки відповідності займаній посаді голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Валерія Ясінського та притягнення його до відповідальності за порушення Закону "Про боротьбу з корупцією".

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання судових рішень стосовно стягнення заборгованості по заробітній платі з дочірнього промислово-торгового підприємства "Барва" міста Гайворон Кіровоградської області.

Івана ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра щодо створення нормативної бази з метою прискорення процесу реформування житлово-комунального господарства у частині реконструкції теплогенеруючого обладнання та впровадження енергоощадних технологій.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра, Міністра юстиції з приводу невикання рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області судовими виконавцями Державної виконавчої служби.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра щодо виплати заборгованості по заробітній платі шахтарям шахт "Рассвет" "Октябрьуголь" та товариства "Ждановка уголь" Донецької області.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови Київської міської державної адміністрації стосовно корупції у вищих ешелонах влади, порушення прав інвесторів, їх пограбування та відлякування Порошенком і його кланом.

Нестора ШУФРИЧА до Прем’єр-міністра, Міністра фінансів щодо реалізації Закону "Про соціальний захист дітей війни" шляхом забезпечення необхідних коштів у Державному бюджеті на 2006 рік.

Єфима ФІКСА до Прем’єр-міністра, Міністра освіти і науки, Міністра фінансів щодо механізму забезпечення пільг стосовно безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням педагогічних, медичних, фармацевтичним працівникам та працівникам культури.

Володимира ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра щодо проведення капітального ремонту та введення в експлуатацію дитячого садка в селі Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області.

Віктора АНТЕМЮКА до Прем’єр-міністра стосовно перегляду розміру виплат, в розрахунку яких застосовується величина мінімальної заробітної плати.

Валентина САВИЦЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо реконструкції приміщення для Молодіжного центру у місті Новоград-Волинському Житомирської області.

Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра щодо недопущення закриття Ольгопільської дільничної лікарні Чечельницького району Вінницької області.

Геннадія РУДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо проблем фінансування інтернатних закладів освіти санаторного типу на прикладі Великосорочинської школи-інтернату Миргородського району Полтавської області.

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу загрози енергетичній безпеці України у зв’язку із розформуванням військових частин - баз пального Західного оперативного командування Міністерства оборони та зриву реалізації інноваційно-інвестиційної програми "Створення ЄвроЕнергоСистеми "Альфа".

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо включення Вінницького аеропорту до інвестиційних програм.

Олександра КЕМЕНЯША до Прем’єр-міністра щодо фінансування будівництва шкіл в Іршавському районі Закарпатської області.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо внесення змін до Бюджетного кодексу в частині фінансування, модернизації і капітального важливих фондів житлово-комунального господарства, яке фінансується з державного бюджету.

Віктора АНТЕМЮКА до Прем’єр-міністра щодо передбачення бюджетних коштів для розрхунків з громадянами на придбані ними облігації державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра з приводу спроби зриву виконання пільгового для України інвестиційного проекту - кредитної угоди між Україною та Японією, яка підписана і ратифікована протягом березня - вересня 2005 року і направлена на будівництво нового терміналу в міжнародному аеропорту "Бориспіль".

Геннадія РУДЕНКА до Кабінету Міністрів, Антимонопольного комітету, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики щодо саботажу з боку Національної акціонерної компанії "Нафтогазу України" розвитку інфраструктури із запровадження альтернативних видів палива на автомобільному транспорті.

Григорія СУРКІСА до Прем’єр-міністра стосовно ситуації, що виникла навколо Національного спорткомплексу "Олімпійський" під час підготовки до участі в тендері на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та недотримання законодавства під час забудови прилеглої до нього території.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, голови Херсонської обласної ради стосовно ситуації, яка склалася навколо збереження окремих об’єктів комунальної власності Червоночабанської сільської громади Херсонської області.

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра, голови Київської міської державної адміністрації щодо негайного демонтажу у Києві пам’ятників Леніну, Косіору, Петровському та іншим.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості із заробітної плати робітникам шахти №71 "Індустрія".

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення легкового автомобіля "Таврія" інваліду І групи Великої Вітчизняної війни, мешканця селища Градизьк Полтавської області.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра, першого заступника Генерального прокурора з приводу вимог мешканців міста Черкаси про заборону будівництва автосервісного комплексу.

Івана РІШНЯКА до Прем’єр-міністра щодо захисту комплексу поховальних споруд скіфського часу поблизу селища Пустовійтівка Роменського району Сумської області та створення Роменського державного історико-археологічного заповідника.

Євгена ГІРНИКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на газифікацію Івано-Франківської області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо прискорення подання Кабінетом Міністрів пропозицій про ратифікацію Рамкової Конвенції з контролю над тютюном.

Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо фінансування екологічних, соціальних та інших проблем Кривбасу.

Миколи НОЩЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання ріщень стосовно утилізації непридатних для подальшого використання пестицидів у Середино-Будському та Ямпільському районах Сумської області.

Віталія ОЛУЙКА до Прем’єр-міністра щодо фінансування субвенції на будівництво газопроводів-відводів до сільський населених пунктів у Хмельницькій області.

Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра стосоно незадовільного стану обстоювання державних інтересів та інтересів трудового колективу на заводі "Львівсільмаш".

Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра щодо порядку фінансування придбання дитячих новорічних подарунків.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо недофінансування будівництва газопроводів-відводів та газифікації населених пунктів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів 687.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра, першого заступника Генерального прокурора щодо порушення прав колишніх працівників підприємства "Державний племінний завод "Велика Бурімка" Чорнобаївського району Черкаської області в процесі його роздержавлення і приватизації.

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу тяганини при вирішенні питання виконання рішення суду щодо виплати заборгованості заробітної плати працівникам Карлівського райпобуткомбінату Полтавської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо газифікації та завершення будівництва окремих об’єктів соціально-культурного призначення сільських громад Білозерського району Херсонської області.

Валерія БОРЗОВА до Першого віце-прем’єр-міністра щодо газифікації сіл Мар’янівка і Довга Козельщинського району Полтавської області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Першого віце-прем’єр-міністра щодо правового підпорядкування полезахисних лісових смуг України.

Ігоря ШУРМИ до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо правомірності та доцільності ліквідації в місті Біла Церква міського онкологічного диспансеру.

Володимира ЗАЙЦЯ до Віце-прем’єр-міністра Кириленка з приводу затягування проведення будівництва та відкриття нового приміщення загальноосвітньої школи в місті Новоград-Волинському Житомирської області.

Групи народних депутатів (ОСТАШ, КОСІВ та інші) до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка стосовно мистецького оформлення Київського театру ляльок.

Василя ХАРИ до виконуючого обов’язки Генпрокурора щодо відповідності займаній посаді прокурора Донецької області та окремих працівників обласної прокуратури.

Віталія МАЙКА до першого заступника Генпрокурора щодо факту втручання прокуратури Чернігівської області у питання перерозподілу власності відкритого акціонерного товариства "ЧеЗаРа".

Володимира СТРЕТОВИЧА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови Рахункової палати, Голови ГоловКРУ щодо перевірки інформації про нецільове використання бюджетних коштів у 2004 році.

Ігоря АЛЕКСЄЄВА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора стосовно законності утримання під вартою громадянина Єфремова.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до першого заступника Генерального прокурора щодо наявності ознак корупції у діях нинішніх керівників спецслужб України.

Тараса ЧОРНОВОЛА до Генерального прокурора стосовно переслідувань представників опозиції та протизаконних дій працівників прокуратури і суду в місті Суми.

Катерини ВАЩУК до першого заступника Генерального прокурора, Голови Державного комітету з земельних ресурсів щодо ситуації, яка склалася з відчуженням земельних та майнових паїв, земель сільськогосподарського призначення в приміській зоні Києва.

депутатами, вищими посадовими особами держави.

Бориса БЕСПАЛОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо надання правової оцінки діям екс-Генпрокурора Святослава Піскуна в навмисному затягуванні кримінальних справ.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до виконуючого обов’язки Генпрокурора з приводу тиску з боку екс-Державного секретаря Олександра Зінченка на начальника столичного Управління по боротьбі з організованою злочинністю Валерія Гелетея.

Андрія ШКІЛЯ до першого заступника Генерального прокурора, Голови СБУ щодо фактів порушення у розслідуванні кримінальної справи, пов’язаної з подіями 9 березня 2001 року.

групи народних депутатів (КАРМАЗІН, РАЗВАДОВСЬКИЙ, та інші) до виконуючого обов’язки Генпрокурора, Міністра юстиції щодо ситуації яка склалася на радіостанція "ГЛАС" у місті Одесі, внаслідок неправомірних дій окремих політичних сил, незаконних судових рішень, неправомірних дій судових виконавців.

Валерія ЛЕБЕДІВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора з приводу відсутності відповіді на запит щодо відповідності займаній посаді прокурора Шевченківського району міста Києва.

Олега БІЛОРУСА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо неналежного розслідування Житомирською обласною прокуратурою фактів зловживань службовим становищем посадовими особами Коростенського міськвиконкому.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генпрокурора, прокурора Рівненської області, прокурора Рокитнівського району, Міністра освіти і науки, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з приводу порушення конституційних прав на працю, поваги до честі, гідності, утисків та переслідування з політичних мотивів директорів шкіл Рокитнівського району, з боку заступників голови районної державної адміністрації та начальника відділу освіти районної державної адміністрації.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо захисту конституційних прав працівників товариства "АРБІС" та неправомірних дій правоохоронних органів при розгляді кримінальної справи, порушеної за фактом шахрайства проти генерального директора відкритого акціонерного товариства Південного-гірниче-збагачувального комбінату.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора, Голови Київської обласної державної адміністрації, Голови Обухівської районної державної адміністрації щодо неконституційних органів влади в селищі Козин Обухівського району та бездіяльності правоохоронних органів та органів влади в забезпеченні гарантій місцевого самоврядування.

Володимира ПУЗАКОВА до першого заступника Генерального прокурора стосовно незаконності отримання коштів Державного бюджету, виділених на часткову компенсацію розмірів сортових надбавок за придбане насіння по програмі "Селекція в рослинництві".

Валерія МІШУРИ до Генеральної прокуратури щодо неправомірних дій, моральних та психологічних утисків керівництвом Державного підприємства "Журнал "Вісник податкової служби України" стосовно працівників редакції.

Юрія КАРМАЗІНА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Міністра охорони здоров’я, Голови Донецької обласної державної адміністрації, Голови Донецької міської ради щодо запобігання порушення контитуційного права мешканців міста Донецька на безпечне для життя і здоров’я довкілля, припинення будівництва на території Центрального парку культури та відпочинку імені Щербакова.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора з приводу перевірки доведення державного підприємства "Лозівський кінний завод №124 "до банкрутства.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Генеральної прокуратури, Міністра внутрішніх справ щодо порушення прав підприємців міста Харкова при проведенні безсистемних перевірок підприємницької діяльності працівниками управління внутрішніх справ міста

Володимира ПАКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо права власності Донецької облспоживспілки на майно колишніх колгоспних ринків.

Анатолія ГРЯЗЄВА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Прем’єр-міністра Автономної Республіки Крим з приводу невиплати заробітної плати працівникам Джанкойського консервного заводу за період 2000-2005 років.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генеральної прокуратури з приводу бездіяльності прокуратури Солом’янського району міста Києва щодо розкрадання державного майна та інших порушень у відкритому акціонерному товаристві "Більшовик".

Валерія БОРЗОВА до Генеральної прокуратури, Міністра оборони щодо законності відчуження майна цілісного майнового комплексу військового містечка №40 в місті Одеса.

Валерія КОНОВАЛЮКА до Генпрокуратури щодо фактів порушення законодавства у частині використання бюджетних коштів колишнім керівником Національної телекомпанії Миколою Княжицьким.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно продажу тваринницької ферми та виноробного заводу імені Фрунзе в селі Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області.

Миколи МЕЛЬНИКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо розслідування кримінальної справи, порушеної проти мешканця міста Вінниці та перевірки дій працівників органів внутрішніх справ.

Нестора ШУФРИЧА до Генеральної прокуратури, Міністра внутрішніх справ щодо порушення конституційних і законних прав громадянки Крюкової при безпідставній відмові в порушенні кримінальної справи по факту нанесення їй тілесних ушкоджень начальником податкової міліції Стаханівської державної податкової інспекції Луганської області.

Олександра КОСЬЯНЕНКА та Сергія ПРАВДЕНКА до виконуючого обов’язки Генпрокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ з приводу порушення законних інтересів та заподіяння шкоди міжнародній репутації державної установи - Центру з усиновлення дітей Міністерства освіти і науки внаслідок протизаконної діяльності громадян.

Вадима МІСЮРИ до виконуючого обов’язки Генпрокурора з приводу порушень законодавства при прийнятті рішень стосовно об’єкта будівництва в місті Києві.

Олександра ТКАЛЕНКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Міністра юстиції стосовно невиконання службових обов’язків посадовими особами державної виконавчої служби, прокуратури міста Києва по факту притягнення до відповідальності керівництва приватного підприємства "Рексон" за невиконання рішення Господарського суду.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови СБУ з приводу незаконного використання посадовими особами Чернігівського міськвиконкому легкового автомобіля.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до першого заступника Генерального прокурора, Міністра юстиції, Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо погашення заборгованості по заробітній платі з 2001 року працівникам комунального підприємства міста Армянськ Красноперекопського району.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, Голови СБУ, Голови державної податкової адміністрації щодо факту зловживання владою, службової недбалості, корупційних діянь з боку окремих працівників ДПА у Львівській області при перевірці сплати податків корпорацією "Карпатбуд".

Григорія БОНДАРЕНКА до Секретаря ради національної безпеки та оборони з приводу неефективної роботи органів прокуратури стосовно боротьби з розкраданням державного та акціонерного майна і загрози національній безпеці України.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до першого заступника Генерального прокурора щодо наявності ознак корупції у діях прокурора Білгород-Дністровської міжрайпрокуратури Боршуляка.

Миколи МЕЛЬНИКА до Міністра охорони здоров’я щодо незадовільного стану утримання хворих у лікарні імені Ющенка у місті Вінниця.

Валерія СУШКЕВИЧА до Міністра охорони здоров’я щодо безплатного та пільгового забезпечення інвалідів медичними засобами реабілітації відповідно до Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Івана ВЕРНИДУБОВА до Міністра аграрної політики, Голови Державного департаменту рибного господарства щодо погашення боргу з заробітної плати перед працівниками державних підприємств "Атлантика" та "Севастопольське управління океанічного риболовства" у місті Севастополі.

Валерія ГОРБАТОВА до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо ситуації, яка склалася в селі Дачне міста Судак у зв’язку зі підвищенням рівня води в річці Суук-Су.

Юрія КЛЮЧКОВСЬКОГО до Міністра промислової політики стосовно кризового стану Світловодського заводу "Калькулятор".

Анатолія КУКОБИ до Міністра праці та соціальної політики щодо фінансування установ системи соціального захисту населення Полтавської області.

Олександра АБДУЛЛІНА до Міністра праці та соціальної політики стосовно удосконалення окремих положень Постанови Кабінету Міністрів щодо призначення державної соціальної допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям.

Володимира ПЕТРЕНКА до Міністра праці та соціальної політики стосовно неправомірної відміни пільг інваліду І групи по зору.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Міністерства охорони здоров’я щодо забезпечення флюорографічною установкою Березнівської центральної районної лікарні Рівненської області.

Олександра ГОЛУБА до Міністра освіти і науки стосовно порушення законності керівництвом Донецького медичного університету.

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра праці та соціальної політики, голови Державного комітету з земельних ресурсів щодо забезпечення прав, передбачених законодавством учаснику бойових дій.

Олександра КЕМЕНЯША до міністра з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чонобильської катастрофи щодо стабілізації берегової лінії річок в селі Ільниця Іршавського району Закарпатської області.

Валерія БАРТКІВА до Міністра освіти і науки щодо закупівлі шкільного автобусу для підвозу дітей села Слобода Буринського району Сумської області.

Володимира ПЕТРЕНКА до міністра юстиції щодо виконання рішення Краснопільського районного суду Сумської області працівниками Департаменту виконавчої служби.

Катерини ФОМЕНКО до міністра вугільної промисловості щодо розподілу коштів, передбачених на утримання об’єктів соціальної сфери вуглевидобувних підприємств, переданих у комунальну власность. Олександра КИСЕЛЬОВА до міністра праці та соціальної політики щодо порушення прав ветерана праці при нарахуванні заробітної плати та перерахунку пенсійних виплат працівникам, які працювали в установах СРСР за кордном або в міжнародних організаціях.

Ігоря ШУРМИ до міністра праці та соціальної політики щодо надання офіційної інформації стосовно щорічного скорочення населених пунктів в Україні за період 2003-2005 років та перспективи подолання демографічної кризи.

Олександра ФЕЛЬДМАНА до міністра юстиції щодо порядку застосування підпункту 5 пункту 6.10.2 Регламенту Верховної Ради стосовно підписання законів Президентом України.

Володимира ЛЕЩЕНКА до міністра юстиції з приводу незабезпечення Державною виконавчою службою органів юстиції виконання судових рішень стосовно виплати працівникам освіти заборгованості по статті 57 Закону "Про освіту".

Єфима ФІКСА до міністра палива та енергетики щодо порушень прав споживачів при проведенні розрахунків з населенням за спожиту електроенергію співробітниками Волноваської районної електромережі Донецького "Обленерго".

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови щодо погашення міською державною адміністрацією різниці в тарифах житлово-будівельним кооперативам та об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.

Петра СИМОНЕНКА до голови Київської міської державної адміністрації щодо надання статусу "Державного Меморіалу" похованню радянських воїнів у Дарницькому районі міста.

Анатолія ДОМАНСЬКОГО до голови ДПА щодо дій керівника Олександрійської державної податкової інспекції та працівників Державної податкової адміністрації Кіровоградської області.

Сергія ЛАРІНА до Голови Центральної виборчої комісії з приводу неправомірних дій по утворенню територіальних виборчих округів.

Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Голови Державного комітету з земельних ресурсів з приводу роздержавлення та приватизації майна і земель сільськогосподарських підприємств "Стрільче" та "Котиківка" Городенківського району Івано-Франківської області.

Миколи ОДАЙНИКА до Голови СБУ щодо законності надання квартири Станіславу Речинському - прес-секретарю екс-Голови СБУ Олександра Турчинова.

Володимира БОНДАРЕНКА до Голови Держспоживстандарту щодо припинення реалізації харчової продукції без передбачених законом документів про якість та безпеку.

Івана МИГОВИЧА до голів Закарпатської обласної ради та обласної державної адміністрації з приводу порушень редакцією газети "Новини Закарпаття" Закону "Про статус народного депутата".

Віктора ПЕТРОВА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо телефонізації помешкання інваліда Великої Вітчизняної війни.

Георгія БУЙКА до Голови Донецької обласної державної адміністрації щодо надання дозволу на використання власних заощаджень в ощадбанку для газифікації помешкання мешканця міста Дзержинськ.

Івана МИГОВИЧА до Київського міського голови щодо поліпшення житлових умов сім’ї мешканця міста Києва Хінальського.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Голови Фонду держмайна, першого заступника Генерального прокурора з приводу незаконних умов договору купівлі-продажу пакету акцій товариства "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості".

Богдана ГУБСЬКОГО до Київського міського голови, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо покращення медичного обслуговування мешканців сіл Новосілки та Чабани Києво-Святошинського району Київської області.

Володимира ПАКА до Голови Київської обласної державної адміністрації стосовно реагування на звернення ветерана Великої Вітчизняної війни органами державної влади та місцевого самоврядування області.

Вадима МІСЮРИ до Голови Київської обласної державної адміністрації щодо недопущення позбавлення електроенергії мешканців садових товариств "Дніпро", розташованих біля села Осещина Вишгородського району.

Євгена ГІРНИКА до Голови кваліфікаційної комісії суддів господарських судів щодо порушення питання про притягнення заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області до дисциплінарної відповідальності.

Михайла РОДІОНОВА до Голови Київської міської державної адміністрації з приводу ситуації, яка виникла при забудові проспекту Науки.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до першого заступника Білоцерківського міського голови щодо ситуації, яка склалася в міському шляховому ремонтно-будівельному управлінні.

Ігоря ШКІРІ до прокурора Дніпропетровської області, прокурора міста Дніпропетровська щодо порушення законодавства старшим слідчим прокуратури міста Дніпропетровськ Раджою стосовно приватних підприємств "Фламінго", "Хелп", "Тріумф".

Зареми КАТУШЕВОЇ до Джанкойської районної прокуратури Автономної Республіки Крим щодо стягнення заборгованості по заробітній платі громадянину Руденку з сільськогосподарського підприємства "Молода Гвардія".

Володимира СТРЕТОВИЧА до прокурора Черкаської області з приводу необґрунтованої відмови в порушенні кримінальної справи і порушень законодавства при розгляді скарг про захист прав мешканців села Пастирське, порушених службовими особами.

Степана ГАВРИША та Дмитра САНДЛЕРА до прокурора міста Києва стосовно порушення законодавства керівництвом відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування".

Таким чином, усього надійшло 150 запитів від фракцій: комуністів України - 31, "Регіони України" - 15, Народної партії - 12, "Наша Україна" - 18, Блоку Юлії Тимошенко - 15, Соцпартії - 9, Української народної партії - 7, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) - 18, "Вперед, Україно!" - 3, "Єдина Україна" - 3, "Народного руху" - 2, промисловців і підприємців - 1, "Реформи і порядок" - 5, "Довіра народу" - 5, позафракційні - 8.

Так, хто за те, щоб повернутися до переголосування запитів на ім’я Президента прошу голосувати. Хто за те, щоб повернутися?

10:41:49

За-244

Рішення прийнято. Повернулися.

Я буду ставити на голосування запити, які одержали підтримку, але не одержали необхідної кількості голосів для того, щоб направити Президенту.

Ставиться на голосування про направлення Президенту запиту

Павла Сулковського до Президента України щодо порушення прав віруючих релігійної громади Свято-Успенської церкви села Дорогобуж Гощанського району Рівненської області, головами Рівненської обласної та Гощанської районної державних адміністрацій. Прошу голосувати.

10:42:39

За-258

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування про направлення підтриманого нами запиту Володимира Нечипорука до Президента України стосовно корупції у вищих ешелонах влади, порушення прав інвесторів, їх пограбування та відлякування Порошенком. Прошу голосувати.

10:43:17

За-222

Не направлено.

По фракціях. Комуністів - 56, "Регіони України" - 43, Народної партії - 15, "Наша Україна" - 0, Блоку Тимошенка - 28, СПУ - 6, Української Народної партії - 0, соціал-демократи - 20, "Вперед, Україно!" - 19, "Довіра народу" - 3, "Реформи і порядок" - 1, Партія промисловців і підприємців - 13, Народний Рух - 0, "Єдина Україна" - 6, позафракційні - 12.

Групи народних депутатів (Мовчан, Колісник та інші) до Президента України щодо причин звільнення з посади заступника Міністра промполітики Сергія Грищенка.

10:44:16

За-71

Не прийнято.

І Георгія Манчуленка до Президента України з приводу невиконання статті 85 Конституції Управлінням державної охорони стосовно затвердження Верховною Радою загальної структури, чисельності та визначення функцій. Голосуємо. Прошу визначатися.

10:44:49

За-87

Рішення не прийнято.

Ну, що ж пояснювати. Як було б 187, то пояснили б. А якщо 87, то що тут пояснювати. Ніяких мотивів немає.

Зараз ми розберемося, що тут у нас ще залишилося. Шановні колеги, ми десь рівно 45 хвилин уже витратили на те, що мали б витрати, так що. Я не знаю, якщо ви домовитися про те, щоб ми працювали без перерви, тоді представники фракцій і груп одержать можливість виступити. Працюємо без перерви? Працюємо без перерви. Тоді будемо зараз, перейдемо до виступів від фракцій і груп.

Будь ласка, Михайло Мельничук, фракція Соцпартії. Підготуватися Королю Віктору. Михайло Васильовичу, ви відмовляєтеся від слова?

Будь ласка, Віктор Король.

10:46:28

КОРОЛЬ В.М.

Заява депутатської фракції "Наша Україна" щодо проекту Державного бюджету України на 2006 рік.

Шановні депутати, шановні слухачі. Депутатська фракція "Наша Україна" звертає вашу увагу, що прийняття бюджету 2006 року стало, на жаль, перетворилося в політичну таку акцію передвиборчої кампанії деяких осіб і політичних фракцій нашої України. Тому сьогодні я хочу звернути вашу вагу від імені нашої фракції щодо ситуації з бюджетом.

Ми прийняли з вами бюджет і в першому читанні і хотів би сказати, що депутатська фракція Наша Україна активно приймає участь у формуванні бюджету, не може погодитись з тими позиціями, які зараз ми з вами прийняли. Звертаю вашу увагу і просимо вашої підтримки для того , щоб ми не залишили питання щодо формування бюджету поза межами нашої уваги.

Перше, я хотів би звернути увагу, що в захваті від тих політичних звернень, якими були сьогодні, нажаль, відбулася ситуація, коли соціальні виплати перевищили розмір Фонду заробітної плати. І ми з вами можемо дійти до того, що вже в найближчі часи уряд і ми з вами будемо винні в тому, що не зможемо виплачувати заробітну плату в бюджетній сфері.

Сьогодні я підтримую і наша фракція повністю підтримує ті пропозиції президента, що бюджет 2006 року повинен накінець стати бюджетом розвитку, а не бюджетом проїдання. І це ми висловлювали на кожну свою позицію.

Наступне. Я хотів би, щоб ми з вами зрозуміли, що уряд задекларував і ми повинні це підтримати, бо кожен з нас за це відстоював думку про зниження податкового тиску на підприємців. І це було задекларовано і ви голосували теж за це. Тому фракція Наша Україна буде підтримувати питання щодо підтримки бюджету, якщо уряд на друге читання винесе нам, по-перше, бюджет буде збалансований і в межах дефіцит бюджету не буде превишати 2 або, крайнє, як 3 відсотки, це було в нашій Бюджетній резолюції. Ми за це з вами казали. По-друге, якщо будуть враховані пропозиції уряду щодо зниження податкового навантаження, податкового тиску. І третє, я хочу звернути вашу вагу, що бюджетний комітет і фракція Наша Україна відправила всі наші з вами зауваження до уряду, де уряд повинен буде розглянути і врахувати наші зауваження, виходячи з тих можливостей, які є. Тільки при виконанні цих умов ми зможемо з вами прийняти бюджет, який буде задовольняти і уряд, і виконувати ті функції, які покладені на бюджет, бюджет розвитку 2006 року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Кухарчук, фракція комуністів. Підготуватися Раїсі Богатирьовій.

10:49:32

КУХАРЧУК М.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, виборці, Микола Кухарчук, фракція компартії України, Рівненщина.

З початку незалежності України правонаціоналістичні сили Рівненщини на чолі з народним депутатом Василем Червонієм фактично оголосили війну канонічній українській православній церкві.

За цей час захоплено і передано в УПЦ Київського патріархату близько 40 храмів. При безпосередній участі Червонія захоплені Свято-воскресенський кафедральний собор в місті Рівне, Рівненське єпархіальне управління, храми в селі Колодянка, Басівку та інші.

Режими Кравчука, Кучми сповідуючи принцип "розділяй і володарюй", виконуючи стратегічні плани західних хазяїв, щодо знищення православної церкви, як могутнього джерела духовності українського народу, фактично, сприяли цьому розбою.

Не виконує своїх майданових обіцянок віруючим і Президент Ющенко. Ставши головою облдержадміністрації, Василь Червоній захоплення храмів зробив основним заняттям влади. Вчора ви чули про релігійне протистояння спровоковане владою в місті Острозі. Сьогодні дозвольте оголосити витяги із звернення до мене як народного депутата України віруючих села Богдашів Здолбунівського району.

"Релігійна громада Української православної церкви села Богдашів від імені всіх парафіян, звертається до вас з величезним проханням захистити нас від свавілля, безчинства, приниження, яке твориться по відношенню до нас зі сторони вади, зокрема голови Рівненської обласної державної адміністрації Червонія та інших представників влади. Приміщення Святохрестовозвищенської церкви в селі Богдашів є пам’яткою архітектури ХVIII століття. Відповідно до рішення виконкому Рівненської обласної ради 25 вересня 91-ого року храм був переданий релігійній громаді УПЦ села Богдашів в користування на невизначений термін і управління містобудування та архітектури Рівненської обласної ради уклало з релігійною громадою охоронний договір, який діє і в даний час.

Однак, 9 вересня 1999 року релігійна громада УПЦ Київського патріархату самоправно захопила Святохрестовоздвиженську церкву і не допустила нашу релігійну громаду і наших парафіян до церкви. Неодноразово розглядалися спори у судах про використання церкви, проте рішення судів виконавчою службою виконані не були, і наші парафіяни змушені були відправляти богослужіння під відкритим небом в морози, заметілі, дощі. Окремі обряди та богослужіння відправляються в житловому будиночку, де проживав священик. Але голова Рівненьської облдержадміністрації Червоній 25 березня цього року розпорядженням 105 відмінив рішення виконкому Рівненьської обласної ради про передачу у користування нашій громаді Воздвиженської церкви і передав цим розпорядженням церкву релігійній громаді Київського патріархату. А 30 вересня голова облдержадміністрацій видав розпорядження, який відібрав у нас і житловий будиночок, в якому проживав священик. Ось його маленький ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Раїса Богатирьова, фракція "Регіони України". За нею буде Микола Зощенко.

10:53:06

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні народні депутати! Хочу задати вам питання, як і собі. Що є спільного між такими близькими у різні часи до Президента Ющенка особами, як громадянин Піскун, міністр внутрішніх справ Луценко та міністр оборони Грищенко? Аналізуючи дії, заяви та поведінку цих посадовців, відповідь може бути тільки одна - авантюризм та провокаційність.

Слава Богу Президент усвідомив масштаби шкоди завданої Генеральним прокурором Україні вакханалією довкола справи вбивства Гонгадзе. Однак, тільки звільнення Піскуна не може реабілітувати самого Президента, який ще на початку року заклав свою власну честь у заставу, видавши аванси совісті Піскуну.

Публічно визнання президентом своєї нерозбірливості та короткозорості у формуванні вищої влади ще може зупинити деструкцію довіри до нього.

Отож, поки Президент збирається з духом, інша людина надала всім нам публічний урок честі і правди: громадянин Яків Такташов, умисно позбавлений посади старшого слідчого Генеральної прокуратури за свої чесноти, не маючи ані політичного, ані професійного імунітету публічно на всю Україну свідчив проти діючих і всесильних заступника Генерального прокурора Шокіна, заступника міністра внутрішніх справ Москаля, керівника УБОП Корніча та фактично проти самого Луценка.

По своїй суті та доказовій базі заява Такташова є звинуваченням цих посадовців та влади у замовленні та здісненні фальсифікації слідства у справі проти Бориса Колеснікова. Згадаємо, чи хоча б раз за минулої чи діючої влади у випадку арешту політичного діяча слідчий по відповідній справі свідчив принадно про дійсний характер кримінальної справи проти опонента режиму, викриваючи її замовну фальшиву суть політичної помсти.

Ні! Ні політичні спів страждальці із показним правдолюбством, ні депутатських імунітет, а саме слідчий став на захист обвинуваченого і звинуватив саме слідство, фактично звинуватив Генпрокуратуру тим, що вона стала сьогодні столом замовлення. Ціню цієї правди у нашій судовій системі може бути тюрма.

Тому на відміну від Президента ми, оцінивши і поцінувавши людину, не наперед, а після достойного вчинку беремо на себе відповідальність боронити Такташова від переслідувань.

І насамкінець. Я на початку згадала трійку посадовців: сказала про Піскуна, Луценка, а тепер принабільшно скажу і про міністра оборони. Своєю нещодавньою заявою у Брюсселі він одноосібно, узурпувавши конституційні права Президента та право народу визначати майбутнє...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершуйте.

БОГАТИРЬОВА Р.В. ...вже ввів Україну до складу НАТО у 2008 році. У правовій державі із самостійним Президентом такий міністр повертався б додому уже приватно із приставкою "екс" і про всяк випадок вивчав би Кримінальний кодекс. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Петрович Нощенко, "Вперед, Україно!". За ним буде Олег Білорус.

10:56:53

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина, Народний блок Литвина.

Шановні колеги! Шановні виборці! Всі ми є учасниками напруженої затяжної роботи над проектом закону "Про Державний бюджет 2006 року". Слава Богу, вчора у нас хватило витримки і завдяки нашому спікеру Володимиру Литвину, який консолідував зусилля більшості сил, ми підтримали 277 голосами. Але в чисельних зверненнях з місць проявляється стурбованість із станом місцевих бюджетів 2005 року. Практично передбачено річне фінансування сфери... бюджетної сфери на рівні багатьох міст, районів уже використане, є велика загроза соціальному вибуху. Одна надія на Верховну Раду. Щоб уникнути цього, ми прийняли законопроект 865... 8156 в першому читанні, який передбачає місцевим бюджетам 1,5 мільярди доручено доопрацювати уряду і бюджетному комітету. За дорученням Голови Верховної Ради створена спільна комісія по перевірці стану справ у 3 областях. Перевірка здійснена. Наприклад, у моїх районах, наприклад Серединопульському, Ямпільському вже починаючи з 2 половина листопада не можуть навіть нарахувати заробітну плату для працівників бюджетної сфери. Харчування дітей 1-4 класів у Сумській області зовсім не здійснюється. Працівники бюджетної сфери масово відправляються у неоплачувані відпустки. Переконаний, що подібна ситуація з місцевими бюджетами в інших областях. На сьогодні у центрі і на місцях існує подвійне, інколи протилежне бачення реального стану справ бюджетного фінансування на рівні села, селища, міста. Це на практиці призводить до знищення спочатку соціальної сфери, а потім невеликих населених пунктів. Проте, в листі прем`єра України Єханурова від 3 жовтня до Верховної Ради повідомлено, що згідно розрахунків української сторони проблеми в Україні з місцевими бюджетам немає. І як результат - цей законопроект на Узгоджувальній раді навіть не попав до розгляду на цей сесійний тиждень. Не досягнуто жодних домовленостей і з проблем місцевих бюджетів на засіданні урядового комітету під головуванням пана Безсмертного в минулу середу. В черговий раз поговорили, випустили пар - і розійшлися.

Наступне. Урядом до цих пір не розподілено 114 мільйонів гривень субвенцій місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів. Практично втрачена найкраща пора для ремонтів і будівництва. Не відбувається належного фінансування і по інших соціальних програмах.

Враховуючи відкриті перспективні джерела наповнення Держбюджету уже в цьому році, я звертаюся до колег із проханням на цьому сесійному тижні розглянути і прийняти зміни до Держбюджету по проблемах місцевих бюджетів. Фракція...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Білорус. Йому передає слово "Єдина Україна", шість хвилин.

11:00:18

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати і громадяни!

Від імені фракції БЮТ і ряду дружніх фракцій я хотів би порушити сьогодні ряд питань загальнонародного інтересу. При цьому наша фракція виходить з позитивних і конструктивних стратегічних позицій державного і народного солідаризму, згуртування і мобілізації усіх сил на вирішення невідкладних загальнонаціональних проблем і завдань.

Перше - це завдання темпів економічного розвитку і їх масштабів. Темпи в чотири чи п’ять процентів приросту валового внутрішнього продукту для України є мізерними і неприйнятними. Вони фактично означають довгострокове відставання навіть від країн, що розвиваються, в тому числі від таких азійських країн, як Китай, В’єтнам і навіть країн Африки, де протягом останніх 20 років досягаються темпи економічного зростання в 12 - 15 відсотків. Чи є така можливість в Україні. Звичайно є. Україна - це багата природними ресурсами, людськими, інтелектуальними ресурсами країна. Для цього потрібно одне: ефективний державний і корпоративний менеджмент, і прийняття мобілізаційної і національної стратегії економічного розвитку як мінімум на десять років наперед.

Без такої стратегії ми щорічно втрачаємо в міжнародній конкуренції з нашими партнерами, втрачаємо рівень міжнародної конкурентноспроможності України. Відстаючи вже навіть від багатьох країн Африки, займаючи 80-те, 90-те місце в світі. На жаль, уряд Єханурова показав, що він не має жодної економічної стратегії, жодної економічної політики. Це неприпустима і неприйнятна розкіш.

Ми знову закликаємо Президента створити Вищу раду, Вищу економічну раду України. І за участю Верховної Ради приступити до розробки національної стратегії соціально-економічного розвитку. Потрібно використати всі позитивні елементи програми дій уряду Юлії Тимошенко "Назустріч людям". Цю стратегічну програму затвердила Верховна Рада і вона її не відміняла. Цю стратегічну програму прийняв народ України, особливо в частині житлового будівництва, підвищення пенсій, зарплат, в тому числі і на 2006 рік.

Друге. Економічна політика України повинна бути, в решті-решт, послідовною і стабільною. Якщо уряд Тимошенко запропонував на 2006 рік 500 грн. мінімум зарплати і 500 грн. прожиткового мінімуму, а Верховна Рада затвердила це в програмі уряду, то уряд Єханурова в принципі не має права відкидати цей соціальний норматив. Кажуть немає коштів в державному бюджеті - це неправда. Уряд Єханурова повинен скорочувати урядові витрати, а не соціальні витрати і скорочувати мерседеси, дачі, політичні екскурсії, по всьому світі поїздки, а не захищені статті пенсіонерів, інвалідів, молоді.

Уряд Тимошенко зміг підвищити і пенсії, і зарплати за 7 місяців і наростив дохідну частину державного бюджету в два рази.

Саме тому, якщо в 2000 році державний бюджет по доходах складав 43 мільярди, а вже на 2006 ми маємо 130 з гаком мільярдів гривень, тобто в 3 рази більше. Значить, економічне чудо можливе і в нашій країні, його треба лише реалізувати.

Треба не ділити щорічно бюджетний мізер через 20 мільярдів гривень приросту валового внутрішнього продукту, а нарощувати ВВП на 15 відсотків щорічно. Резерви у нас величезні, тіньова економіка досягає 60 відсотків, митниця ще не дали і третьої частини того, що вона може дати, потрібно негайно вводити державну монополію на алкоголь, тютюн і інші предмети. Уряд повинен шукати ці резерви і мобілізувати їх, а не гальмувати зростання доходів державного бюджету.

Шановні колеги, мобілізація наших продуктивних сил викликає таке питання, а хто у нас практично цим займається? Хто сьогодні займається внутрішніми проблемами? Хто займається в уряді соціальними проблема? Відкат, відмова уряду Єханурова від соціальної відповідальності - це ганьба. І народ України дасть свою оцінку цим фактам на березневих Всенародних виборах.

Від депутатської фракції промисловців і підприємців слово має Віталій Іванович Майко. Підготуватися Ігорі Шурмі.

11:06:44

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців.

Заява фракції Партії промисловців і підприємців України.

30 серпня 2005 року прокуратурою Чернігівської області була порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відкритого акціонерного товариства "Чезара", що завдало збитків підприємству.

Відкрите акціонерне товариство "Чезара" утворене відповідно до рішення Міністерства промислового будування військово-промислового комплексу та конверсії від 26.05.1994 року.

Шляхом перетворення державного підприємства Чернігівського радіоприладного заводу у відкрите товариство. Дане підприємство є за своєю діяльністю унікальним, оскільки працює у галузі високих технологій та виготовлює продукцію для космічних потреб.

Відоме не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Протягом багатьох років тісно і взаємовигідно працює з багатьма іноземними компаніями, бере участь у програмі "Морський старт".

Як стало відомо, прокуратура, не здійснюючи перевірки підприємства, порушила кримінальну справу і активно веде слідчі дії, для чого створена слідча група. Вже понад місяць комісія не може встановити розмірів (в лапках) збитків, що і було начебто підставою для порушення кримінальної справи.

Крім того, не встановлені і порушення закону. Як з’ясувалося, прокуратура втрутилася в сугубо в господарську діяльність підприємства, що заборонено пунктом 5 статті 15 Господарського кодексу України.

Розуміючи безперспективність порушення кримінальної справи за даним фактом, вказівкою деяких посадових осіб місцевих органів влади, на підприємство вже в котрий раз направляються з перевіркою фахівці податкової інспекції разом з працівниками прокуратури, які фактично перевіряють угоди, що вже були перевірені. Актами податкової інспекції підтверджена відсутність порушень.

Згадані дії прокуратури спричиняють шкоду інтересам виробничного товариства. Відсутність об’єктивної інформації щодо висновків перевіряючих породила різноманітні чутки в колективі, штучно створюється нервова обстановка. Збитки зростають щоденно не тільки на ВАТ "Чезара", а усуваються можливості іноземного інвестування, псується діловий імідж.

Звертаємося до Генеральної прокуратури негайно втрутитися у цю справу і сприяти відновлюванню законності, що сприятиме норматизації виробничого процесу підприємства та захистити честь керівництва ВАТ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії (об’єднаної). Підготуватися Демьохіну.

11:10:03

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) застерігає. Стан ейфорії, в який з такою легкістю і з таким задоволенням впала влада після продажу "Криворіжсталі", є безпідставним і небезпечним. 24 жовтня став днем початку розпродажу України з молотка. Перепродаж вітчизняного стратегічного об’єкта іноземному власнику запроваджує в Україні нові умови існування, особливо в полі права.

Телевізійна відкритість торгів по "Криворіжсталі" засвідчила, закони українській владі не писані. Катастрофічна нестача грошей привела до перепродажу "Криворіжсталі", а відтак - до грубого порушення 41-ї статті Конституції України, законодавчої норми щодо участі у приватизації промислового, а не економічного інвестора, визначеного законодавством терміну проведення конкурсу з продажу. Зрештою, відсутні рішення останньої інстанції Європейського суду з прав людини. Не тільки Україна, а і світове співтовариство звикає до систематичного, цинічного, зухвалого нехтування владою чинного законодавства.

Фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної вважає, що перепродаж стратегічної перлини економіки держави "Криворіжсталі" є не що інше, як прикриття владою власних економічних провалів. Однак, сталося те, що сталося.

Рішення Верховної Ради відкинуто, Криворіжсталь перепродано. Все послідовно і закономірно. Після моральної зради української історії на Личаківському цвинтарі у Львові прийшов час зради владою національних економічних інтересів. В тім проголошений владою тріумф на цьому завершується.

Подальший перебіг подій реально засвідчує, у влади відсутній стратегічний план розвитку держави. Красномовним підтвердженням цього є розмаїття заяв чиновників найвищого рангу, розподілу отриманих коштів. Президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів, кожен має свій план. З метою систематизування дій і вироблення спільних принципів серед керівництва держави фракція СДПУ(О) пропонує свій законопроект, який повинен допомогти владі у прийнятті правильного єдиного рішення.

За таких обставин фракція вважає припинити розпродаж України, зокрема стратегічно, економічно важливих об’єктів. Друге. Якщо вже й продали Криворіжсталь і ці кошти поступлять, матеріальну сатисфакцію, а саме це погашення зобов’язань держави по знецінених грошових коштах громадян в установах ощадбанку, оскільки саме працею старшого покоління було створено це підприємство. Це моральна сатисфакція, матеріальна сатисфакція. Одночасно це нагадування оранжистам їхніх обіцянок. Зі сцени на майдані діючий президент обіцяв віддати кошти людям.

Серед інших ми вважаєм за необхідне виділення коштів на будівництво житла для військовослужбовців, кредитування житла для молоді і фінансування важливих державних програм в охороні здоров’я, онкологія, туберкульоз, СНІД. А також фінансування заходів по охороні довкілля того міста, де діє підприємство, Кривого Рогу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатська група "Довіра народу" доручила виступити Демьохіну Володимиру. За ним буде Глухівський В.

11:13:36

ДЕМЬОХІН В.А.

Владимир Демьохин, "Довіра народу", 184-й округ, Херсон.

Уважаемые Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, в течении последних лет, как вы знаете, уволены десятки тысяч офицеров, интеллектуальный и организационный потенциал которых не был задействован и до сих пор не задействован нашим государством.

Но, с другой стороны, эти люди оказались неготовыми к жизни в современных рыночных условиях. Их готовили для других целей. Только в 2004 году численность вооруженных сил сокращена на 70 000 человек, уволено более 30 000 офицеров, прапорщиков, военнослужащих контрактной службы.

В этом году планируется сокращение на 40 000 человек. С целю решения на государственном уровне проблем адаптации военнослужащих, которые попали под сокращение и увольнение в 96-ом году был создан национальный координационный центр социальной и профессиональной адаптации военно-служащих, уволенных в запас или отставку.

Хочется подчеркнуть, что НКЦ был создан как межведомственный центральный орган исполнительной власти, для решения социальных проблем не только военнослужащих Вооруженных Сил, а также и других силовых ведомств. Результаты деятельности НКЦ по социальной и профессиональной адаптации уволенных военнослужащих позитивно оценены не только у нас в стране, но и за пределами.

По оценкам комиссии Европейского Союза, проекты ТАСИС по данным вопросам, по вопросам социальной адаптации и социальной защиты, признаны как наиболее успешные, из внедренных в странах бывшего Советского Союза.

Была привлечена значительная международная помощь по адаптации уволенных офицеров к условиям гражданской жизни. Как со стороны ОБСЕ, также со стороны Великобритании, Норвегии на НКЦ была возложена ответственность за выполнение трех государственных социальных программ.

Программа социальной, профессиональной адаптации военнослужащих. В 2005 году около 40 000 уволенных военнослужащих были переподготовлены в 26-ти региональных центрах.

Программа обеспечения жильем военнослужащих. Вы знаете, что на сегодня - эта проблема не решена и у нас более 17 000 семей военнослужащих стоят, а 80% из них, стоят в очереди более чем 10 лет.

Программа конверсии военных объектов. Но, к большому сожалению, 7 марта 2005 года, указом президента Украины, НКЦ был ликвидирован, его функции были возложены на Министерство обороны. Тем самым, фактически остановлена работа по социальной защите военнослужащих. В связи с изложенным, предлагаю: восстановить в правах национальный координационный центр адаптации военнослужащих, предусмотреть в программе государственного бюджета на 2006 год средства для решения неотложных социальных проблем, часть средств полученных от продажи объектов, как "Криворожсталь", пустить на обеспечение жильем и немедленно решить вопросы оценки земли и оформления объектов, которые продаются сегодня Министерством обороны.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лев Глухівський, Народний рух України. Наступний буде Манчуленко.

11:16:58

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

Лев Глухівський, фракція Народного Руху України.

Шановний пане Головуючий! Шановні колеги народні депутати!

Фракція Народного Руху України вважає за необхідне ще раз привернути увагу депутатського корпусу і всіх державницьких сил до визначної дати, про яку згадав у своєму вчорашньому виступі народний депутат Дмитро Павличко. Це 87 річниця події, яка у нашій історії дістала назву "Листопадового зриву". 1 листопада 1918 року у Львові національно-демократичні сили на чолі з Петрушевичем і Левицьким та іншими визначними політичними діячами здійснили в умовах процесу розвалу Австро-Угорької імперії збройне постання проти австрійської окупаційної влади і проти польських сил, які намагалися прибрати до своїх рук Галичину. "Листопадовий зрив " привів до проголошення ЗУНР ( Західно-Української Народної Республіки) президентом якої став Євген Петрушевич, головою Державного секретаріату, чи по сьогоднішньому Прем`єр-міністром, Кость Левицький і секретарем з військових справ, тобто міністром оборони, Дмитро Вітовський. А 22 січня 1919 року у Києві на Софіївській площі відбулося урочисте проголошення акту злуки ЗУНР і УНР і це було торжество ідеї створення незалежної соборної української держави. На жаль, вік ЗУНР виявився недовгим, тому що збройні формування, які її захищали, не змогли побороти значно чисельнішу і сильнішу польську армію генерала Галлєра, яку підтримувала Франція, у результаті Галичину загарбала Польща.

Однак, значення "Листопадового зриву" у багатовіковому процесі українського національно-визвольного Рух полягає у тому, що він високо підняв смолоскип незалежницької ідеї і покликав до боротьби і згуртування всі національно-демократичні сили. І завдяки цьому той смолоскип не погас і був пізніше, у роки Другої світової війни переданий до рук ОУН і Української повстанської армії. УПА теж не змогла, на жаль, вибороти української незалежної держави, бо боролась на два фронти, проти двох окупантів - фашистської Німеччини і більшовицької Росії. І сили були дуже нерівними. Але УПА погасити цей смолоскип антиукраїнським ворожим силам не дала і фактично передала її своїм послідовникам-шестидесятникам. І нарешті він яскраво спалахнув наприкінці 80-х років і привів у 91-му році до століттями очікуваного торжества - утворення української незалежної держави.

Сьогоднішні політичні національно-демократичні сили нашої держави мають врахувати всі минулі історичні уроки і, в тому числі, урок листопадового зриву, які переконливо довели, що досягти успіху у створенні, утвердженні незалежної держави можна тільки шляхом політичної інтеграції.

У цьому зв'язку Народний Рух України у умовах наближення березневих виборів 2006 року і в ім'я збереження і примноження завоювань помаранчевої революції закликає всі державницькі сили України відтворити виборчий блок Віктора Ющенка...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко, Українська народна партія, фракція. За ним буде виступати Соболєв Сергій.

11:20:22

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії.

Українська народна партія закликає керівництво держави захистити національну безпеку і суверенітет України у Криму та Севастополі. Внаслідок численних і системних порушень українського законодавства чорноморським флотом Російської Федерації та потурання в цьому низки українських посадовців України втратила контроль над безпекою її південних рубежів.

Кораблі чорноморського флоту Росії безконтрольно використовують українську морську акваторію, здійснюють порушення українського законодавства, заміри глибин та іншу протизаконну діяльність на континентальному шельфі України, безперешкодно перетинають Державний кордон України, уникаючи прикордонного та митного обстеження.

Територія російської присутності у Криму вийшла за межі кораблів та військових причалів і без жодних договорів оренди, а значить, без законних підстав охопила понад 18 тис. гектарів кращої землі західного, південного та південно-східного узбережжя Криму. На десятках утримуваних об`єктів, найбільших будовах Севастополя, і навіть на маяках, оренду яких прямо забороняє закон, встановлена російська державна символіка. Близько 100 українських об`єктів, які навіть не згадуються у додатках до базових українсько-російських угод щодо флоту, Чорноморський флот Росії захопив, списав і розібрав без відома українських власників. Всупереч українським законам, російська військова техніка перевозить вибухонебезпечні речовини по українських містах і селах, а російські військові патрулі самовільно пересуваються вулицями Севастополя, здійснюючи протиправні обшуки українських громадян. Морська піхота Чорноморського флоту Росії, крім захоплення українських маяків, причетна до несанкціонованих бойових навчань перед своїми експедиціями із Севастополя до Чечні. Усі ці масові та системні порушення законодавства України, базових українсько-російських угод щодо Чорноморського флоту Росії, злочини, що відповідають статтям Кримінального кодексу України, кричущі факти втручання у внутрішні справи України вже давно дали українській державі передбачені законом підстави для негайної денонсації права на тимчасове перебування Чорноморського флоту Росії на території України.

Тим часом, офіцери запасу Чорноморського флоту Росії незаконно отримують подвійне громадянство і входять до керівництва ряду проросійських організацій в Севастополі - партії "Союз" російського блоку ПСПУ. Ці організації, виступаючи під прапорами Росії, здійснюють наругу над державними символами України, закликають до сепаратизму, ведуть антидержавну діяльність.

Українська народна партія вимагає від Міністерства юстиції та Генпрокуратури скасувати реєстрацію таких партій, як це передбачено статтею 4 Закону про об`єднання громадян.

Українська народна партія вимагає провести парламентські слухання з питань порушення законодавства України з боку Чорноморського флоту Росії та створити відповідну парламентську слідчу комісію. На українській території, в тому числі і в Криму має діяти українське законодавство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, фракція "Реформи і порядок". Підготуватися Михайлу Мельничуку.

11:23:42

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, партія "Реформи і порядок".

Шановні колеги, я хотів би повернутися знову до теми бюджету, бо те, що сталося вчора під час голосування проекту рішень, які були запропоновані як схвалення рішення Бюджетного комітету, дуже нагадує ту сверблячку, яка була в Україні напередодні президентських виборів. Правда, тоді ті, хто голосували за проект бюджету 2005 року, зробили дірку в 32 мільярди гривень. Зараз ми пішли перевершили навіть себе, хоча не ми: фракція партії "Реформи і порядок" не голосувала і не схвалювала ці висновки, бо 73 мільярди гривень, які закладені в дефіцит бюджету при загальній складовій бюджету в 120 мільярдів - це є колапс, який очікує країну вже цього року, а тим більше в наступному році.

Саме тому партія "Реформи і порядок" заявляє, що в разі таких самих рішень під час другого читання ми опинимося в ситуації, коли бюджет держави буде заручником чергової виборчої кампанії і ми змушені будемо, ті, хто пройде в наступний парламент і сформує уряд, знову переглядати цей бюджет.

Саме тому в сьогоднішній ситуації партія "Реформи і порядок" вважає за необхідне чітко заявити позицію. Перше: неприпустима відмова від зменшення податків, що було в проекті бюджету, поданому урядом. Фактично на сьогодні парламент врахував лише одне з трьох побажань щодо зменшення податків. По-друге, неприпустиме збільшення дефіциту бюджету, причому по статтях, які не мають взагалі ніякого відношення до соціальних програм, які не мають ніякого відношення до програм реформування пенсійної системи, а вводять бюджет держави в повний колапс. По-третє, фактично в цих навіть висновках Бюджетного комітету не знайшлося жодної пропозиції стосовно інвалідів, протезування інвалідів, що було б зрозуміло як збільшення дефіциту бюджету. Зате знайшлися програми, які коштують півтора, два, 2,7 мільярди гривень, які будуть йти на розбазарювання, а не на, дійсно, виплати тим обездоленим громадянам України, заради яких цей бюджет приймається.

Саме тому партія "Реформи і порядок" заявляє свою чітку позицію: в разі підготовки до другого читання бюджету в варіанті, який схвалений в варіанті Бюджетного комітету, ми не будемо голосувати за цей бюджет і відповідальність будуть нести ті фракції, які проголосують за нього. Саме тому для нас є принциповою позиція зменшення оподаткування, фактично підтримка через зменшення кредитування ставок по кредитам всіх галузей економіки, що було закладено в першому варіанті бюджету. І саме ключове - це виникнення тих протиріч, які існують навколо дефіциту бюджету, який є неприпустимий в цифру 16 відсотків, поданий на сьогодні фактично сесійним залом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильовичу Мельничук. Фракція Соцпартії. За ним Ігор Єремєєв.

11:26:58

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановні колеги, шановний Адам Іванович!

Шановні радіослухачі!

Неодноразово з цієї трибуни ми заявляли про те, що ми стурбовані процесом підготовки і розгляду в парламенті бюджету 2006 року. Вчора фракція не голосувала і не підтримала пропозиції комітету. І ми з вами чітко повинні усвідомити, що вибори 2006 року - на цьому життя не закінчується. Що після 26 березня на Україні буде продовжуватися життя. І як воно буде продовжуватися - буде залежати від нас, від парламенту, який обраний цього скликання.

Тому фракція ще раз заявляє про те, що ми будемо підтримувати бюджет в разі, якщо передбачено буде 14 млрд. грн. на агропромисловий комплекс, що, безумовно, буде в бюджеті передбачено поетапне фінансування з 1 січня 2006 року, згідно Закону України "Діти війни". А це приблизно 6 млрд. грн. Що обов’язково буде до 4 млрд. грн. передбачено повернення заощаджень громадянам України. Що в повному обсязі буде фінансування місцевого самоврядування, а не тільки на півроку на зарплату. Що, безумовно, ті розрахунки, які подало міністерство освіти, охорони здоров’я, будуть передбачені в бюджеті 2006 року.

Ми, безумовно, розуміємо, що уряд говорить про те, що не вистачає коштів.

Шановні! Це не є на сьогоднішній день так. Я би хотів сказати, щоб ви, парламентарі, знали, що нововвезення м’яса та харчових продуктів за 9 місяців 2005 року було нараховано мита та ПДВ на суму 2,2 мільярда гривень. 15 відсотків сплачено - це 326 мільйонів, 9 відсотків - 203 мільйона гривень сплачено поданням податкового векселю, 76 відсотків або ....7 мільярда гривень надано звільнень від сплати згідно із судовими рішеннями.

Ми, що небагаті? Хтось може розібратися чи може сталося таке і це ми говоримо: "Контрабанда, стоп!", уже протягом 9 місяців, а мені каже, що зелене світло горить давно по всій Україні - "Контрабанда, вперед!", тому що ми живемо, ми при владі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ігор Єремеєв, фракція Народної партії.

11:30:17

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Заява депутатської фракції Народної партії.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Вчора Верховна Рада України підтримала висновки і пропозиції Бюджетного комітету до проекту Закону "Про Державний бюджет України" на 2006 рік. За них проголосувало 270 народних депутатів.

Фракція Народної партії вдячна Бюджетному комітету, який зайняв принципову позицію і врахував наші вимог.

Отже, сьогодні ми інформуємо своїх виборців, що проект бюджету направлений до уряду вперше в Україні, в новітній історії України, передбачає асигнування на розвиток економіки АПК в обсязі 10 відсотків загальнодержавних видатків. Цим ми зламали ідеологію залишкового принципу до села. І заявляємо, що будемо стояти на цьому.

Фракція домоглася і того, щоб в проекті головного кошторису капітальні видатки на будівництво доріг, газифікацію населених пунктів були розписані по кожному об’єкту.

Досить ці статті працювали за принципом загального котла, що давало можливість чиновникам безконтрольно маніпулювати державними коштами.

Третім. Надзвичайно важливим моментом є суттєве збільшення майже на 6 мільярдів субвенції місцевим бюджетам.

Але ми знову піднімаємо питання бюджету. Наша фракція серйозно стурбована позицією уряду. Вчорашній виступ Міністра фінансів засвідчив, що уряд не хоче погоджуватися зі змінами і пропозиціями, які проголосував парламент. Люди мусять знати, що фракція Міністра фінансів та Міністра АПК не голосували за висновки і пропозиції Бюджетного комітету. Одна справа возити під стіни Кабінету Міністрів свиней, - інша реально працювати на інтереси держави і села.

І ще одне. У четвер Верховна Рада розглядатиме зміни до Державного бюджету поточного року. Сьогодні у регіонах на зарплати не вистачає більше 700 мільйонів коштів. Субвенції взагалі провалені урядом.

Наприклад. Призначення АПК профінансовані на 12 відсотків. Інвестиції на об’єкти техногенного характеру на 50 відсотків. У липні за дорученням Голови Верховної Ради Володимира Литвина була створена робоча група, яка вивчила ситуацію на місцях і дійшла наступних висновків.

Мінімальні обсяги субвенцій на освіту заниженні в 1,5 рази. Нормативи відрахувань на медицину у двічі. Ми направили висновки до уряду. Але реакція на них відсутня.

Ми ще раз наголошуємо, що фракція Народної партії готова допомагати уряду виправити ситуацію і створити бюджет розвитку, а не проїдання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми з вами обмінялись наболілим. Тут ще підійшли запити, дозвольте я їх оголошу.

Тамари Прошкуратової міністру праці та соціальної політики щодо порушення конституційних і законних прав інвалідів 2 групи Коршуної і Павловської при вирішенні соціально-побутових проблем малозабезпечених сім’ї.

Парубок, Єщенко, Бондарчук до Прем'єр-міністра України щодо намірів керівництва ВАТ "Черкаське хімволокно" зупинити ряд виробництв і провести скорочення працівників підприємств, затримки виплати заробітної плати, ліквідації соціальної бази підприємства.

Алли Александровської до голови Верховного суду України щодо недопущення незаконного відчуження державного майна приміщення, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Полтавський шлях, сім.

Тут вимагають дві фракції перерви. Але я не переконаний у справедливості підпису керівника "Нашої України". Тому, будь ласка, нехай мені дадуть оригінал підпису, потім розберемося.

Зараз є невдоволені відповіддю на депутатські запити. Будь ласка, Олег Тягнибок. За ним - Пузаков.

11:34:51

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об’єднання "Свобода".

Шановні колеги, сьомого жовтня 2005 року Верховна Рада України направила Генпрокурору України, міністру внутрішніх справ і голові Служби безпеки України мій депутатський запит про порушення кримінальної справи по факту голодомору 1932-1933 років, якій визнано геноцидом українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються жодні строки давності.

Незважаючи на те, що Верховна Рада України визнала голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, що тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму, згідно відповіді заступника Служби безпеки України Мудрова, заступника Генерального прокурора України Медведька не знайшли правових підстав для прийняття процесуального рішення зазначеного питання згідно чинного законодавства.

Тобто геноцид, який вчинив комуністичний режим СССР щодо українців, за їх твердженням, не підпадає під дію Конвенції про незастосування строку давності довоєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року, ратифікованою Президією Верховної Ради України 25 березня 1969 року.

Посилання на Кримінальний кодекс УССР від 1927 року, в якому не було відповідальності за геноцид є не просто лукавим, воно є злочинним. Тим не менше в Кримінальному кодексі Німеччини теж не було статей про геноцид, голокост і злочини проти людства та військові злочини, але тим не менше суд відбувся і винні були покарані. Їх судили не по німецьким законам, проте позиція СБУ, Генпрокуратури, викладена у відповіді на мій запит, ставить фактично під сумнів рішення Нюрнберзького трибуналу та підписані у відповідності з цим конвенції, що становить шкоду національній безпеці України.

Я думаю, що позиція СБУ і Генпрокуратури обумовлена страхом, який відчувають комуністи та гебісти у зв’язку з неминучою справедливою карою за свої злочини. А це 20 мільйонів замордованих українців. Проте хочу нагадати, що ці злочини червоного упиря, який за 70 років пив кров з українців, сьогодні не дає вільно дихати також. І вони не мають строку давності. Тому вчора мною було зареєстровано проект закону "Про заборону комуністичної ідеології в Україні" за номером 8364 від 1.11.2005 року.

Я сподіваюся, що Верховна Рада достойно оцінить і розгляне цей закон ще під час цієї сесії, тим більше, що там говориться про визначення Комуністичної партії злочинною організацією, забороною ідеології і пропаганди комунізму і стосується чорної книги комунізму. Я сподіваюся, ми цей закон приймемо. Дякую. Слава Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков. За ним буде Віктор Мироненко.

11:38:06

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

З приходом оранжевої влади повсюдно в Кіровоградській області проходить кампанія політичних переслідувань з метою опорочити людину, яка знаходилась не по ту сторону барикад. Ці ж справи розглядаються швидко, без всяких зволікань, а десятки кримінальних справ щодо бандитизму та вбивства роками лежать в папках, покриваючись пилом і не розслідуються. З приводу цього я сьогодні і звертаюсь з цієї трибуни до Генеральної прокуратури щодо халатного розслідування кримінальної справи, яка бездушними слідчими протягом двох років зволікається. З цього питання я робив депутатських запит, але, як завжди, наші органи вміють гарно обіцяти і нічого при цьому не робити, і правда залишається на стороні того, в кого велика кишеня.

Справа в тому дві молоді матері - Шишацька Надія та Бедняк Ольга дива роки тому втратили синів з вини п’яного водія Безверхого, який автомобілем "Форд", порушивши правила вуличного руху допустив наїзд на юнаків. На місці трагедії юнаки загинули, а сам водій з місця пригоди намагався втекти, вкинувши убитих хлопців в рівчак. Але не встиг втекти. На місце пригоди виїхали працівники ДАІ. Все було зафіксовано, слідчими органами матеріали були ретельно вивчені і мали бути спрямовані на активізацію досудового слідства.

Але просто парадокс, вже 2 роки як ведеться розслідування загибелі юнаків, вбивця гуляє на свободі, а розслідування зволікається невідомо з яких причин. Сам Безверхий постійно чинить перешкоди слідству, після його скарг змінили трьох слідчих та адвоката. Зі сторони винуватця на сім’ї потерпілих постійно здійснюється тиск та залякування. Кримінальна справа знову направлена на додаткове розслідування, проведено заміну складу суду.

Судові засідання постійно зриваються під різними приводами, то обвинувачений не з’являється на суд, то адвокат відсутній. Незрозуміла волокита із судами, скільки можна мучити матерів, які втратили своїх дітей? Це просто нелюдські муки терплять ці жінки. Де ж той справедливий і гуманний суд, про що на майдані обіцяв пан Ющенко та його підпанки?

Я звертаюся до Генеральної прокуратури і вимагаю негайно втрутитися в цю справу і перевірити факт незаконного відсторонення кримінальної справи від подальшого розгляду. А мій виступ прошу зарахувати, як повторний депутатський запит до Генеральної прокуратури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Мироненко.

11:41:01

МИРОНЕНКО В.А.

5-й избирательный округ, фракция Коммунистической партии Украины, Виктор Мироненко.

Уважаемые соотечественники, как автор постановления о формировании единого экономического пространства, принятого Верховной Радой Украины 22 мая 2003 года, и член фракции коммунистов голосовавший за принятие Закона о создании единого экономического пространства Украины, России, Белоруссии, Казахстана, хочу обратить ваше внимание на то, что по вине Президента Украины Ющенко и правительства Тимошенко, фактически не выполняется данный ратификационный закон.

Учитывая заинтересованность большинства народа в ликвидации таможенных границ между братскими государствами, заинтересованность в решении пенсионной проблемы работающих в России граждан Украины, восстановлении выгодных экономических связей, в росте экономики, повышения жизненного уровня народа, я направил на имя правительства Еханурова запросы о необходимости проведения в период выборов 2006 года референдума о создании таможенного союза Украины, России, Белоруссии, Казахстана. К величайшему сожалению, в ответе на мой запрос указывается, что фактически будет продолжаться политика правительства Тимошенко, которая препятствовала созданию таможенного союза братских государств. Повторяются слова о зоне свободной торговли, хотя каждый компетентный человек понимает, что создание ее невозможно без создания таможенного союза, так как любое региональное объединение государств требует общей таможенной позиции в отношении стран, не входящих в объединение. Иначе не будет объединения, не будет эффективно действовать зона свободной торговли.

Уважаемые соотечественники! Об этом свидетельствует мировой опыт, об этом неоднократно напоминали Беларусь, Казахстан, Россия Президенту Ющенко, но он прислушивается к рекомендациям США, которая не заинтересована в ликвидации таможенных границ между братскими государствами. О том, что не случайно эта позиция пришедших к власти с помощью США, свидетельствует то, что фракция Ющенко, Тимошенко и социалисты Мороза не голосовали за Закон о создании ЕЭП.

Надеюсь, что каждый житель нашего отечества, осознающие необходимость решения острой проблемы пенсионного обеспечения граждан Украины, работающих в России, восстановление выгодных Украине экономических связей, роста экономики, повышение жизненного уровня нашего бедствующего народа не позволит се6бя обмануть во время очередных важных выборов в Верховную Раду Украины и Президента Украины. Учитывая все это, что без объединения усилий многих оппозиционных, по настоящему патриотических партий, блок невозможно добиться ликвидации таможенных границ между братскими государствами. Призываю все политические, общественные силы, действительно стремящиеся выражать интересы народа, объединить усилия для проведения в период выборов 2006 года референдума о создании таможенного союза Украины, России, Белоруссии. Казахстана. Надо обеспечить право народа на проявление своей воли. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, перерву хочуть фракції "Наша Україна" і Народний Рух. Так, хто там, будь ласка.

11:44:30

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного руху України.

Шановні колеги, народні депутати, не припиняються факти безцеремонного втручання у внутрішні справи України. Так, 19 жовтня цього року керівник фракції "Родина", депутат російської Думи Глазьєв звернувся до Голови Верховної Ради щодо того. Як нам в Україні жити потрібно.

З цим листом Володимир Михайлович ознайомив голів депутатських фракцій, очевидно, для того, щоб патріотично-демократичні сили, котрі піклуються про національні інтереси України гідно відреагували на поради нашого північного колеги.

Зухвалі рекомендації, які викладені в цьому листі, викликають обурення і є фактом прямого втручання у внутрішні справи України, які наш сусід дозволяє собі тенденційно робити. Так от, пан Глазьєв вирішив поговорити про Світову організацію торгівлі, а точніше про те, що нібито умови, на яких Україна збирається вступати в цю організацію, не відповідають (вдумайтеся!) національним інтересам України і, як це не парадоксально, прив'язуються до того і інтереси Росії в тому числі.

Цим же листом автор стверджує, що в українсько-російських відносинах діє режим вільної торгівлі з невеликим переліком обмежень. А далі навіть лякає, що у випадку вступу України в СОТ неможливо буде зреалізувати плани про ЄЕП та зберегти режим вільної торгівлі. Щодо режиму вільної торгівлі, то хочеться сказати найперше: не вішайте нам локшину на вуха, панове з Російської Думи.

Це режим, який був затверджений міжурядовою угодою від 24 червня 1993 року, не діє завдяки тому, що російська сторона постійно вводить додаткові вилучення та обмеження, ініціює антидемпінгові розслідування. А якщо говорити не про режим, а про зону вільної торгівлі, особливо в рамках ЄЕПу, то тут ситуація, від якої хочеться сльозу пустити. Ще в кінці 1994 року була підписана угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД, але вона не діє саме тому, що російська сторона, яка найбільше галасує про зону вільної торгівлі, залишилася єдиною країною, яка не ратифікувала цю Угоду про зону вільної торгівлі. Тому не потрібно кормити нас обіцянками про зону вільної торгівлі в рамках ЄЕПу, бо всі ми добре знаємо, що ЄЕП був видуманий не для вільної торгівлі, а для великої діжки, куди минулий режим вдало зливав національні інтереси України.

У зв`язку з цим, по-перше, хотілося б почути реакцію Голови Верховної Ради на ці дружні поради російського колеги.

По-друге, вимагаємо термінового розгляду в найближчий час СОТівських законопроектів, щоб Україна в цьому році стала членом СОТ.

І на кінець, третє. Якщо пан Глазьєв так активно розказує, що українська влада робить щось не те, то ми рухаємося у правильному напрямку.

І насамкінець, запитання до тих представників політичних сил у сесійній залі, які противляться вступу України...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми з вами побалакали 1 годину 47 хвилин. Наговорили стільки, що є бажання дати відповіді. Будь ласка, запишіться, три хвилини.

Будь ласка, висвітліть. Дибенко. За ним - Ратушняк. Але не називайте прізвищ, будь ласка.

11:48:14

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів та інвалідів, Петро Цибенко.

Шановні громадяни України! Кілька хвилин тому ми з вами були в черговий раз свідками того, як намагалися в черговий раз кинути відому антикомуністичну кістку для того щоб відвернути увагу від голодомору нинішнього, від гризні у сьогоднішній владі та її нездатності вирішити найгостріші проблеми людей праці. Про особу, яка це робила, нічого говорити не буду, оскільки вона давно відома своїми ксенофобськими і анти людськими не лише заявами, але і діями. Я просто хотів би привернути увагу до того, що в черговий раз підтвердилася теза, що ті, хто починає боротися з комунізмом, ті, хто починають боротися зі своїм власним народом, отримають у відповідь фашизм. Ми сьогодні побачили це наочне підтвердження.

Шановні громадяни України, фашизм не пройде! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ратушняк. Ігор Юхновський наступний.

11:49:28

РАТУШНЯК С.М.

Я звертаюся не тільки до депутатів - і до радіослухачів. Дуже стратегічне, гостре питання стоїть перед нашою державою. Вступ до СОТ, який тут голосують і який нам принесе вісім мільярдів, відбере від нас мільйони робочих місць, а також зруйнує назавжди такі галузі, як аграрний сектор, легка промисловість, електронна промисловість, суднобудування, хімічна промисловість, металургія. У нас п’ять мільйонів людей в перших же півроку будуть безробітними! І ті, вибачте, холуї Заходу, які нас туди тягнуть, вони мають запас грошей, щоб прогодувати своїх дітей. У цих п’яти мільйонів робочих місць не буде за що годувати своїх дітей українських.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка.

11:50:27

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

Ті гроші, які ми одержали в результаті приватизації Криворізького заводу, все-таки мають бути в основному спрямовані на інвестування і на інноваційну політику в державі, зокрема це відноситься до розвитку наукової сфери, до переходу України до економіки знань.

У зв’язку з тим, надзвичайно важливим є одержання того інвестування, яке сподівається Національна Академія Наук України для створення оптоволоконного академічного зв’язку "Харків-Київ-Львів" і Рава-Руська, і сполучення з польською системою "Піонер" і європейською системою "Джоант..".

Створення такого оптового електронного зв’язку високої потужності автоматично приєднає Україну до європейської спільноти на самому високому науковому рівні розвитку.

З іншої сторони, створення потужної..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо розглядати питання. Буквально два слова про те, бо тут зверталися до Голови Верховної Ради. Я думаю, великого страху в тому, що хтось комусь пише, я особисто не бачу. І вам не треба бачити. Ви також маєте можливість і знаєте, що пишете листи, привітання, запрошуєте гостей, які, можливо, інші не підтримують у суспільстві. Це світова практика і нічого тут.

Я, наприклад, особисто не бачу втручання у внутрішні справи звернення депутата іншої держави до депутатів іншої держави. Це не є втручання. Це є продовження діалогу. І давайте будемо цим користуватися і в діалозі виясняти істину.

З приводу сотівських законів. Ви, будь ласка, подивіться як голосують ті, хто найбільше кричить про те, що треба прийняти сотівські закони. І потім все стане на своє місце. Ті, хто кажуть, що вони не хочуть сотівських законів, ті голосуванням підтверджують, що вони їх не хочуть. Те, що спрямовано проти нашого національного товаровиробника. А ті, хто галасують, що вони за СОТ, а потім не голосують, то будь ласка, давайте все-таки не наводити тєнь на плєтєнь.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Розглядаємо питання ратифікації.

Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво. Заступник міністра економіки Березний Андрій Вікторович. Будь ласка, давайте, якщо є, запитання. Є запитання? Немає? Будемо голосувати?

Є запитання, будь ласка, Андрій...

Запишіться, 3 хвилини на запитання.

ІЗ ЗАЛУ Ми записані на обговорення!

ГОЛОВУЮЧИЙ. На обговорення мене не цікавить, мене цікавить запитання, будь ласка, запишіться. Прошу Анісімов, будь ласка, за ним Кармазін - 3 хвилини.

11:53:46

АНІСІМОВ В.О.

Спасибо, Адам Иванович. Уважаемый докладчик у меня вопрос касаемо представляемого вами законопроекта. Он дает возможность натовским войскам использовать инфраструктуру и подвижной состав нашей авиации для выполнения своих задач любой точки мира. Каким образом.

ІЗ ЗАЛУ. Это второй вопрос.

АНІСІМОВ В.О. А, прошу прощения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

11:54:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни".

Шановний доповідачу. Я хочу запитати, що попередня угода скасовується, яка була укладена між урядом України і урядом Литовської Федерації? Чи тільки мотив той, що з 1 травня 2004 року Латвії набула членства ЄС, цей мотив є тим, що ми зараз маємо все переробляти? І чому у нас ні до цих документів, ні до інших немає фінансово-економічного обґрунтування? Ви знаєте, скільки ми вже угод повкладали, а потім маємо діри в бюджеті.

Я хотів би від вас почути, яке фінансово-економічне обґрунтування або хотів би побачити, коли надається проект? Що немає ніяких негативних моментів, чи є такі позитивні моменти, які так, так в грошах будуть коштувати українському народу. Я просив би це враховувати в подальшій роботі і дати зараз відповідь. Дякую.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, ви праві, з 1 травня 2004 року вся компетенція уряду Латвії щодо режиму торгівлі з Україною перейшла до Європейського Союзу, до Європейської комісії.

Питання торгівельно-економічного співробітництва між Латвійською Республікою і Україною зараз вирішується через Брюссель, але, щоб залишити те позитивне, що у нас було напрацьовано у відносинах між двома країнами, підписується цей рамковий документ, який надає можливість визначити пріоритети співробітництва в галузевому розрізі, а також створити консультативний міждержавний орган, який би опікувався питаннями промислової співкооперації, економічного співробітництва, визначення пріоритетів і вирішення проблемних питань. Ніяких негативних наслідків від підписання цього рамкового документа немає і він надає можливість нам більш плідно на міжурядовому рівні, навіть при тому, що компетенція по торгівлі передана Брюсселю, вирішувати питання, багато питань корисних на двосторонньому рівні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.

11:56:52

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ну по-перше, хотів би наголосити, що напевно ви і ви, і ми всі розуміємо, що якось все менше і менше уваги приділяється таким законам як ратифікація. Тобто, дійсно, ми почали нарешті розглядати ці ратифікації, обговорювати, але тим не менше, я погоджуюся з попереднім виступаючим щодо фінансово-економічного обґрунтування. Тому що завжди, коли його немає, завжди є у багатьох народних депутатів бажання, ну скажемо, використати це. Я не хочу вживати слово "проспекулювати", сказати, що це нам іде в збитки, що ми мусимо це фінансувати і той документ, який я отримав з Міністерства оборони України, чітко вказано, що по, наприклад, по авіаційних перевезеннях Україна тільки отримує вигоду від того, що буде ця угода ратифікована.

Тому я б дуже просив, надавати народним депутатам увесь об’єм документів. Якщо цей об’єм документів заширокий, то робити виписку таким чином, щоби вона уникала і не уможливлювала будь-які спекуляції з цього приводу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це бажання мабуть. Правильно.

Так, будь ласка, так, угода є у вас, там все сказано в угоді.

Будь ласка, 30 секунд я заборгував Соломатіну, передавали.

Не треба, йому передали слово, я не дав. Не кричіть, будь ласка, бо це не допоможе.

11:58:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України Березовський-Ющенко.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи буде сприяти ратифікація цієї угоди, відстеження шляху 21 мільйона доларів з Латвії певним реципієнтам в Україні? Спасибі.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний народний депутат. Я ще раз хотів би сказати, що це рамкова угода, яка дозволяє урядам вирішувати всі питання на двосторонній основі у сфері торговельного, економічного, фінансового співробітництва. Тому я певний, що це буде сприяти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Мікрофон Шибка, думка комітету яка.

11:59:04

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я роблю зауваження депутату Чубарову, який зриває нормальне ведення сесії. Подивіться, будь ласка, стенограму. Народний депутат Анісімов виступав 29 секунд і передав слово для запитання Соломатіну. На жаль, на той час мене відволікли, я не зорієнтувався, я виправив свою помилку. Перевірте по стенограмі і не репетуйте, бо це вам не допоможе.

Будь ласка, Шибко.

11:59:38

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична фракція. Дякую, Адаме Івановичу.

Я від комітету хочу зазначити, що комітет підтримав цей законопроект одноголосово, не було ніяких зауважень. І хочу підкреслити, що це рамкова угода, завжди це стала міжнародна практика.

Коли підписується рамкова угода, то ніяких обрахувань щодо фінансового забезпечення немає, тому що їх практично не існує. Тоді, коли якісь розробляються окремі угоди, які полягають у полі закону, то тоді є обрахування. Як бачите, у цій угоді зазначено, що є наміри співпраці десь у 19 галузях, починаючи від легкої промисловості і закінчуючи співробітництвом в освіті. А також те, що буде створена міжурядова комісія, де викладені її завдання. Ось тоді, коли буде конкретно розроблятися яка угода в якійсь галузі, тоді буде і обрахування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за нагадування. Ще раз, шановні колеги, дійсно, якщо у вас є ця угода, вона повинна була б бути, вона роздавалася, то там нічого конкретного, вибачте, там просто заявляється про те, що є можливість співробітничати в таких-то галузях. І для того, щоб налагодити це співробітництво, треба створити міжурядову комісію між двома державами. Тобто конкретних зобов’язань ні одна ні друга сторона по уже предметному співробітництву у цій угоді немає, тому і відповідно економічне обґрунтування, вигоди, не вигоди, і не містяться у доданих документах.

Так, будемо голосувати? Обговорення. Добре. Добре. Буде зараз обговорення. Хочеться поговорить, будь ласка. Давайте 12 хвилин. Кармазін, на ним Заєць. Це той, хто запишеться першим чи другим, завжди наполягає на обговоренні. Будь ласка, Кармазіна мікрофон.

12:01:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Адам Іванович, я дарю вам ці три хвилини і не наполягаю на обговоренні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Юрій Анатолійович. Ми вам це запам’ятаємо з доброї сторони. Іван Заєць, будь ласка, за ним Юрій Соломатін.

12:02:04

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Нам пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.

Фракція Української народної партії Юрія Костенка голосуватиме за ратифікацію цієї угоди. Наша позиція обумовлена наступними аргументами.

Перше, дуже важливою умовою модернізації української економіки є становлення взаємовигідних зв’язків України з іншими державами. Саме такий підхід до співробітництва Кабінету Міністрів і уряду Латвійської республіки закладено в статті 1 угоди. В цій статті прямо записано, що сторони прагнутимуть розвивати і зміцнювати, і диверсифікувати економічне, промислове та науково-технічне співробітництво на взаємовигідній основі у всіх галузях.

Друге. Українська народна партія завжди виступала і виступає за залучення громадськості та бізнесу до вироблення урядових рішень. Така ідеологія відбита у статті 3 угоди, де мова йдеться про створення міжурядової комісії. В цій статті міститься наступне положення. Міжурядова комісія може запросити представників ділових структур брати участь у роботі комітету. Наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити постійну присутність ділових структур в роботі міжурядової комісії.

Третє. Українська народна партія постійно пропонує заходи по покращенню умов діяльності малого та середнього підприємництва, бо представники саме цього бізнесу найактивніше творять суспільну верству середній клас, гарантію демократії.

У п’ятій статті угоди одним із основних завдань діяльності міжурядової комісії визначено сприяння співробітництву малого та середнього підприємництва, зокрема через участь в міжнародних виставках і ярмарках. Особливу увагу в цій же статті приділяється співробітництву з метою захисту та охорони навколишнього природного середовища та захисту споживачів.

Наша фракція завжди найактивніше опікувалася такою діяльністю. І нарешті, фракція Української народної партії підтримує ратифікацію цієї угоди через те, що ця угода складена без зайвої ідеологізації, через проекцію на історичні зв’язки і тому подібне, що стало уже буденним явищем для угод з країнами СНД.

Ця угода може бути до певної міри зразком для укладання подібних угод з іншими державами, до цього ж ця угода вигідна українській стороні, бо створює умови для поглиблення економічного співробітництва з країною, яка є членом Європейського союзу, тому фракція української народної партії підтримує ратифікацію цієї угоди. А запитання, які я чув до доповідача говорили про те, що багато хто не читав просто цю угоду. То давайте бути більш відповідальнішими за свої рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Зарубінському.

12:05:01

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановні колеги, в кожній угоді є два боки, прямі, які зовні можна побачити, і зворотні.

Прямий бік цієї угоди наш колега вже виклав і, навіть, не треба заперечувати тому, що він викладав. А я хотів привернути нашу спільну увагу зворотному боку цієї угоди. Ми з вами знаємо, що Латвійська республіка з колишніх Прибалтійських республік є такою, яка демонструє зразки до цього часу профашистської поведінки по відношенню до рештків того радянського населення, яке залишилося на теренах цієї республіки. І проголошую свою відданість тим, які воювали в роки Великої Вітчизняної війни проти власного народу, проти радянського народу і виступали проти радянських військ радянської армії. Саме на теренах цієї республіки встановлюються зараз пам’ятники есесівцям. Саме вони марширують по вулицях столиці Риги. І я не хочу, щоб наша країна, наша Україна, наша держава підтримувала стосунки з такими державами, які під парасолькою НАТО зараз демонструють неповагу до тої великої історії, спільної нашої колишньої історії, коли радянський народ, у тому числі і український народ, і латвійський народ пліч-о-пліч боронили нашу країну, велику країну проти фашистської навали і звільняли наші терени від фашистської навали і разом пліч-о-пліч повстали, звільняли європейські країни і дійшли до Берліну.

Тому я, з одного беку, задоволений відповіддю заступника міністра, що начебто ця угода, яку ми маємо ратифікувати, буде нам сприяти у викритті потоку брудних грошей з Латвії в Україну на, так зване, просування демократії і розбудову, так званого, громадянського суспільства, а з другого боку, я як політик і як радянська людина, і як радянський комуніст, комуніст України я не можу погодитися, щоб у нас встановлювалися і зміцнювалися стосунки із такими державами, як Латвійська Республіка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка. За ним Левцун.

12:07:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановні колеги! Шановний головуючий!

Всі ми розуміємо, що парламент є не тільки вищим представницьким органом, не тільки законодавчим, але і політичним органом, і тому зрозуміло, що коли ми розглядаємо ті чи інші питання, є прагнення, є намагання через призму політичних інтересів, політичних уподобань, симпатій і антипатій розглядати ті чи інші питання. Але, шановні друзі, давайте погодимося, що є певна і повинна бути певна культура в міждержавних стосунках. Ми не можемо трибуну Верховної Ради України звинувачувати і фактично ображати ту чи іншу країну, не зважаючи на наші, знову ж таки, політичні симпатії і антипатії. Тим більше, коли мова йде навіть не про гуманітарну історію, не про історію наших взаємин, хоча що стосується Латвії, Латвійської Республіки, то якраз тут стосунки між українським народом і латиським народом, між Латвією і Україною завжди були не тільки безхмарними, а були й конструктивними.

Давайте згадаємо, що предки тисячі років тому саме тут проклали шлях між варяг до греків. Давайте згадаємо, що з Даугави всього десятки кілометрів зв'язують з українським Дніпром латишів і українців. Тому заберемо оці нашарування, можливо, і природні для політичної боротьби, але неприродні для міждержавних стосунків.

Тим більше, я не можу погодитися з тим, що ця, наприклад, угода може стати для чогось взірцем. Вона не може стати взірцевою, вона рамкова, шановні! Тобто це типовий тип угоди про економічне співробітництво, які Україна вже заключала і буде заключати. А ми з вами, якщо розумні люди, будемо ратифіковувати з всіма країнами, незважаючи на наші політичні уподобання.

Я пропоную і я закликаю своїх колег відійти на якийсь, можливо, час від передвиборчої боротьби. Ми будемо після березня жити в світі, і у нас будуть сусіди, у нас будуть дружні країни після березня 2006 року. Давайте не псувати оті історичні, вигідні економічні, промислові, науково-технічні стосунки, які складалися століттями.

Мені здається, у нас немає жодних аргументів, повірте, жодних економічних, політичних, ментальних, культурологічних аргументів, щоб не ратифікувати цю угоду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимир Левцун.

12:10:57

ЛЕВЦУН В.І.

Шановні колеги, ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про технічне, промислове та науково-технічне співробітництво це один з кроків у напрямку євро інтеграції. Однозначно створює нові можливості економічного, науково-технічного розвитку нашої держави. Можна довго обговорювати, але в цілому це великий плюс для України, тому ми пропонуємо підтримати ратифікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк, будь ласка.

12:11:40

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, я закликаю вас, особливо комуністів, не заполітизовувати будь-яке питання і не використовувати будь-яке питання для того, щоб накручувати ситуацію. Йдеться про типову рамкову угоду, яка носить декларативний характер. Це декларація намірів, нічого особливо, але вона створює законодавче поле для налагодження стосунків з однією із країн, і це Україні вигідно. Чому б ні? Я думаю, що це надмірна політизація, вона недоречна. До речі, я хотів би запитати депутата Соломатіна, а чому він не згадав латишських стрільців, які... вже можливо з цього приводу варто заключати угоду із Латвією. Я хотів би запитати депутата Соломатіна, а чи буде він підтримувати економічні стосунки із Німеччиною. Якщо виходити з його логіки, то мабуть з Німеччиною нам не можна підтримувати ніяких стосунків. Ну я думаю, що це дійсно недоречно. Я поважаю позицію, ідеологію - всі ці речі - але всяка надмірність вона виглядає несолідно, м`яко кажучи. Тому я думаю, що у нас є зараз всі необхідні і достатні підстави ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Костинюк, хвилину, будь ласка.

12:13:49

КОСТИНЮК Б.І.

Дякую. Народний Рух України Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Зазначеною угодою заохочуються контакти між діловими колами своїх держав, сприяють розвитку малого і середнього підприємництва, проведення міжнародних виставок і так далі і так далі. Але згадаймо історію.

Десь приблизно 15 років тому Україна і Латвія були в одному союзі, і тоді, 15 років тому, середні заробітні плати, наприклад, чи у лікаря, чи у вчителя були приблизно однаково малі, так само і пенсії були приблизно однакові.

Сьогодні середня заробітна плата у Латвії в п’ять разів більша, ніж в Україні. Сьогодні середня пенсія в Латвії в п’ять разів більша, ніж в Україні, приблизно. Чому? А тому що у Латвії у свій час національна влада, котра прийшла до влади, дбала за національні інтереси держави і дбала за людей. В Україні влада розкрадала Україну. І найяскравіший приклад сьогодні - це рік тому продаж "Криворіжсталі".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Ну, немає три хвилини, немає. Богдан, немає. Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка.

Соломатін

, репліка. Я ще раз повторюю: в нього була хвилина для виступу. Сідайте, будь ласка.

12:15:16

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, я хочу підкреслити, що ми, комуністи, завжди розуміли різницю між народами і урядами. Народи є вічними, а уряди приходять і приходять. Ми, комуністи, завжди були інтернаціоналістами, ми завжди виступали за дружбу народів. Але ми завжди виступали проти урядів фашистів, незалежно від того, де вони вкорінялися: в Латвії, в Німеччині, і Японії, Іспанії, або будь-яких інших країнах. А латишським стрілкам, які допомагали Російській Імперії і потім в радянській Росії захищати народну владу, радянську владу, велике спасибі. І це вкарбовано в тих пам’ятниках і в тих стрічках, які ніхто не може..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Монітор у мене, слава Богу, чистий, так що цей. Так що будемо голосувати. Всі вже висловились.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закону "Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво", реєстраційний номер 0286. Прошу голосувати.

12:17:14

За-265

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів - 0, партія "Регіони України" - 18, Народної партії - 36, "Наша Україна" - 38, Блоку Тимошенко - 36, соціалісти - 20, Української народної партії - 25, соціал-демократи і об’єднані - 1, "Вперед, Україно!" - 18, "Довіра народу" - 11, "Реформи і порядок" - 14, промисловці і підприємці - 13, Народний рух - 14, "Єдина Україна" - 7, позафракційні - 14.

Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО.

Будемо голосувати чи обговорювати? Так, будь ласка, Анатолій Степанович Гриценко - міністр, запишіться на запитання. Анатолій Степанович, будь ласка, на трибуну. Так. прошу покажіть на моніторах. 3 хвилини Оніщук, будь ласка. Оніщук я не бачу. Так, будь ласка, Сухий Ярослав.

12:18:47

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Анатолій Степанович, скажіть, будь ласка, використання стратегічної і транспортної авіації України передбачає участь, в яких операціях? Ну, мова навчання - це таке, а операції які? Потім, тільки транспортна операція чи мова йде про інші види нашої авіації? Якщо стратегічно-транспортна авіація, то, що мається на увазі? Тобто у нас є побоювання чи не буде використовуватися українська авіація, в якихось воєнних діях, наприклад, як це мало місце під ганьби Всесвітньої в Югославії, коли бомбили мирні села і міста?

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую за запитання.

Шановні народні депутати! Шановний пане головуючий!

Значить, перше, я почну з останнього вашого питання. Жодним чином мова не йде про іншу ніж транспортну авіацію. Мова не йде ні про винищувачі, ні про бомбардувальники, ні про вертольоти армійської авіації - це питання не є предметом цього меморандуму.

Друге. Мова не йде абсолютно, я хотів би, щоб всі читали текст, про участь у будь-яких операціях, мова йде про використання потенціалу транспортної авіації України і мова йде про літаки такі як: "Мрія" АН-225, АН-124 "Руслан", ІЛ-76, ТУ-154, АН-22, АН-12, АН-74, АН-26, я сподіваюся, АН-70, який ми піднімемо всі спільно. Це той внесок України і та візитна картка України, яка дає відчуття гордості за нашу авіацію і, яка зараз ефективно використовується.

Якщо говорити, про які саме операції, наприклад, зараз є гуманітарна операція по допомозі Пакистану.

Є миротворча операція в Косово, в Ліберії, будь-які інші.

Я хотів би сказати, що в цьому документі прямо записано, що в кожному окремому випадку Україна приймає сама рішення, чи надавати свою транспортну авіацію чи не надавати. Якщо питання буде політично чутливим, якщо в цьому залі буде відчуття, що яка