Стенограмма 50-го пленарного заседания VIII сессии Верховной Рады 4-го созыва, - утреннее заседание

ЗАСІДАННЯ П’ЯТИДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:01

Зареєструвалося у сесійній залі 406 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження народного депутата України Пономаренка Георгія Григоровича. Давайте привітаємо нашого колегу и побажаємо плідних успіхів, міцного здоров’я.

Тепер інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 14 грудня 2005 року. Розглянуто 10 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 3 закони та одну постанову, 11 законопроектів та один проект постанови відхилено.

Оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Гавриша Степана Богдановича до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Келестина Валерія Васильовича до складу депутатської фракції політичної партії Народний союз "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Вчора відбулося засідання Погоджувальної ради, відбулася також зустріч керівників депутатських груп і фракцій у Президента України, і ми домовилися, що буде доопрацьовано проект бюджету на основі тих пропозицій, які внесені бюджетним комітетом, і сьогодні о 16-ій годині ми розглянемо це питання.

А зараз оголошується до розгляду проект Постанови про видання оновленого тексту Конституції України. Будь ласка, Петро Миколайович. Симоненко Петро Миколайович з цього приводу має слово. І прошу підготуватися, будемо приймати рішення.

10:04:20

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати проект Постанови Верховної Ради про видання оновленого тексту Конституції України, проект якого вже підтримали представники практично всіх фракцій, які є у складі Верховної Ради.

Зміст цього проекту передбачає звернення якраз до Кабінету Міністрів, щоб до 31 грудня нинішнього року видати текст Конституції з змінами, внесеними відповідно Верховною Радою Законом України про внесення змін до Конституції. Приблизний наклад вказується - мільйон екземплярів з фінансуванням з Державного бюджету.

З чого ми виходили, коли запропонували даний проект постанови? Ну, по-перше, з першого січня набувають чинності зміни до Конституції, і фактично країна буде вже мати новий основний Закон. На жаль, але для користування спеціалістами і громадянами України не має єдиного виданого з тими змінами, які прийняті були ще у грудні минулого року, тексту основного закону.

Для того, щоб і спеціалістам, і тим же, хто забезпечує виконання прав і свобод наших громадян, ми повинні, на мій погляд, надати можливість мати єдиний текст оновленої Конституції. В даному випадку я звертаюся до вас з проханням підтримати цей проект постанови і проголосувати за те, щоб до 31 грудня Кабінет Міністрів забезпечив видання одного мільйона екземплярів, примірників оновленого тексту Конституції. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Цей проект постанови підписали практично представники всіх фракцій. Тому я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 8577, про видання оновленого тексту Конституції України. Прошу голосувати.

10:06:40

За-259

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. "Регіони України" - 57, комуністів- 56, Народної партії - 38, "Наша Україна" - 1, Блок Тимошенко - 21, СПУ - 25, Народний Блок - 21, СДПУ(о) - 20, Українська народна партія - 0, Народний рух України - 0, "Довіра народу" - 0, "Єдина Україна" - 5, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців України - 0, позафракційні - 15.

Запишіться. Три хвилини, будь ласка, з мотивів. Запишіться, будь ласка. Три хвилини. Будь ласка, Олександр Стоян.

10:07:37

СТОЯН О.М.

Прошу передати слово колезі Добкіну.

ГОЛОВА. Михайло Добкін, будь ласка.

Ну зачекайте хвилинку! Я розумію, що ви... Зачекайте!

10:07:47

ДОБКІН М.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели! Это голосование показало, кому действительно в нашей стране нужна Конституция, кто живет по Конституции, а кто ее не признавал, не признает и не собирается признавать.

Я считаю, что те тяжелые решения, которые принимала Верховная Рада в непростое для нашей страны время, показывают, какие политические силы сегодня действительно работают для того, чтобы Украине жилось лучше, а которые работают только лишь для того, чтобы проползти в Верховную Раду.

Я считаю, что украинский народ 26 марта все те силы, которые выступают против Конституции, против украинского народа оставят за пределами Верховной Рады и здесь соберутся только те люди, которые будут работать на благо нашей страны.

ГОЛОВА. Оржаховський, будь ласка. Ну зачекайте, ну я прошу!

10:08:43

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський.

Володимир Михайлович, прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненко.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка.

10:08:51

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Симоненко, фракція комуністів.

Шановні виборці! Я вчора звертався до Верховної Ради з проханням підтримати проект 8570 Проект Постанови Верховної Ради про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на вибори до рад усіх рівнів в Україні у березні 2006 року.

Чому я звертався до вас, а тому що Президент України прийняв рішення призупинити участь нашої держави в діяльності місії СНД відносно того, щоб забезпечити контроль за виконанням законів, прав і свобод громадян під час виборів.

І в даному випадку виконуючий обов’язки міністра у закордонних справах направив, надіслав офіційного листа до Центральної виборчої комісії, де він заявляє, що жодних підстав для офіційного запрошення зазначеної місії на парламентські вибори в Україні 2006 року немає. Це також...

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

10:09:58

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, депутаты Народного Блока Литвина голосовали в свое время за эту Конституцию, за ее изменение. И мы вообще считаем, что тема закрыта, надо идти дальше, нас с вами ждут более серьезные вещи: сегодня надо рассматривать бюджет, надо заниматься социально-экономическими вопросами. Вчера мы проголосовали с вами нормальный закон, приняли его в окончательном варианте, по распределению средств от "Криворожстали", в том числе и для жителей Кривого Рога.

Аналогичные важные законы есть сегодня, и поэтому я не думаю, что сейчас есть смысл нам долго рассуждать об этой теме, тем более мы уже проголосовали о том, чтобы издать обновленный текст Конституции. И я считаю, что эта тема должна быть просто закрыта. Мы технически приняли правильное, нормальное решение. Исходя из этой логики, пойдемте дальше. Дальше есть задачи, которые нужно решать сегодня-завтра.

И, исходя из этой логики, наша фракция предлагает просто продолжать работать в том режиме, в каком нам предложено порядком заседания.

Спасибо.

ГОЛОВА. Представник Президента Юрій Ключковський, мікрофон, будь ласка.

10:11:01

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже, Володимире Михайловичу.

Я собі дуже добре згадую, як до президентських виборів отримував слово представник попереднього Президента: поза всякою чергою і досить було руку підняти.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Я хочу сказати: піднімемо стенограми, що представник Президента фактично не виступав. І давайте не пересмикувати.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ні, я дуже добрий свідок, що було.

Але я хочу звернути увагу, що у Верховній Раді України тим, хто проголосували за цю постанову, здається, що зміни до Конституції вже набрали чинності. Цією постановою всупереч чинній сьогодні Конституції дається доручення Кабінету Міністрів України.

Володимире Михайловичу, Кабінет Міністрів уже дав давно розпорядження, Мін’юст підготував і вже, здається, вийшло з друку набір, текст Конституції зі змінами.

Тому тут хтось ломиться у відкриті двері. Але, я ще раз хочу підкреслити, той хто так переживає за Конституцію, нехай вчиться жити за тою Конституцією, яка діє сьогодні. Сьогодні прийнята неконституційна постанова, оскільки сьогодні постанова Верховної Ради України не може ні до чого зобов’язати Кабінет Міністрів.

ГОЛОВА. Я хотів би в цьому зв’язку представнику Президента нагадати, щоб він ці слова: "щоб навчилися жити за Конституцією" адресував насамперед тим, хто повинен відповідати за Конституцію. Якщо приклади потрібно, ми вам наведемо.

І ще раз хочу сказати, що постанову цей проект підписали керівники всіх фракцій, в тому числі і вашої. І демонструвати як представник Президента консолідацію давайте демонструвати, щоб ми голосували і приймали рішення, а не розмежовували сесійну залу.

Так, заспокойтеся. Про призначення суддів Конституційного суду України - питання. Василь Васильович Онопенко, будь ласка.

Петро Михайлович, ми його вже ж голосували, в понеділок ми розглянемо на погоджувальній раді і приймемо рішення Ну, давайте, ну, ми приймемо рішення, погодимо його, підпишемо всі ці в постанові, приймемо нормальне рішення. Я пущу, я маю на увазі наступний тиждень, що в нас буде. Приймемо рішення.

10:13:15

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, комітет розглянув матеріали подані вами головою Верховної Ради , відповідно до вимог Конституції, відповідно до закону про Конституційний суд і виніс свої постанови. Рекомендує вам, я думаю, можливо, і сьогодні, обрати чи призначити, ну, по тому як ви розглядали кандидатури: Литвака Олега Михайловича суддею Конституційного суду України. Він має відповідну освіту, його дані відповідають вимогам статті 116, статті 16 Конституції України і комітет підтримав відповідне подання.

Крім того, комітет також розглянув матеріали відносно Вернидубова Івана Васильовича. І також підтримав дану кандидатуру, оскільки подані матеріали відповідають вимогам Закону про Конституційний Суд.

Учора комітет розглянув відповідні матеріали на нашу колегу Маркуш Марію Андріївну. І мова йде про призначення також її суддею Конституційного Суду України. Всі зібрані матеріали на Марію Андріївну відповідають вимогам чинного законодавства, Конституції України.

Крім того, раніше комітет розглядав відповідні матеріали на Стацюка Петра Богдановича, на Вороб’я Петра Адамовича і на Борденюка Василя Івановича. Це було значно раніше, ще у квітні цього року. Ми також перепровіряли відповідні матеріали, які подані ними і Головою Верховної Ради. Комітет не знайшов підстав для того, щоб їх не рекомендувати.

Тому, якщо ці кандидатури будуть включені для призначення на посади Конституційного Суду, то можна буде проголосувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, нам потрібно визначитися щодо кандидатур, які ми будемо включати в бюлетень для голосування.

Пропонуються такі кандидатури, прошу уваги. Литвак Олег Михайлович, Вернидубов Іван Васильович, Маркуш Марія Андріївна і хто ще?

ОНОПЕНКО В.В. Борденюк Василь Іванович, Воробей Петро Адамович.

ГОЛОВА. Та ні. Давайте домовимося таким чином. У нас на Погоджувальній раді, Василю Васильовичу, ми домовилися що до чотирьох кандидатур. І ми узгодили ці чотири кандидатури. Зараз з’являються нові кандидатури. Давайте проголосуємо спочатку за ті, які були погоджені на Погоджувальній раді, а потім будемо вносити інші. Так було б, я думаю, логічніше.

ОНОПЕНКО В.В. Добре, немає заперечень.

ГОЛОВА. Томи ми, тоді ми на трьох зупиняємося?

ОНОПЕНКО В.В. На трьох.

ГОЛОВА. Тоді вноситься на голосування 3 кандидатури, Литвак, Вернидубов і Маркуш. Немає застережень? Я просив би зараз Мішуру Валерія Дмитровича, голову Лічильної комісії оголосити про порядок підготовки і проведення голосування.

Дякую, Василь Васильович.

10:17:08

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я просив би членів Лічильної комісії Верховної Ради України, шановних народних депутатів Асадчева, Гінзбург, Грязєва, Кальніченка, Кармазіна, Кафарського, Костинюка, Майко, Манчуленка, Миримського, Надрагу, Рябіки, Ситника, Соболєва, Фоменко, Чорновіла, Чичканова і Шевчука зібратися зараз у залі засідань лічильної комісії для підготовки бюлетенів і визначення порядку голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую. Ми тоді о 12 годині будемо голосувати, Валерій Дмитрович, да? Хорошо.

Оголошується до розгляду питання про календарний план проведення дев’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Доповідач - Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Матвєєв Валентин Григорович.

10:17:57

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, проект календарного плану проведення завершальної дев’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання попередньо було Комітетом з питань Регламенту направлено для погодження парламентським депутатським фракціям і групам. Доповнень, змін і зауважень до цього проекту від них до нашого комітету не надійшло.

Зазначеним проектом пропонується у відповідності з вимогами статті 83 Конституції України розпочати пленарні засідання дев’ятої сесії 7 лютого наступного року і закінчити її роботу, зараз уже внесли деякі пропозиції, завершити її роботу 4 квітня останнім пленарним засіданням. Тобто після проведення парламентських виборів передбачається ще додатково один тиждень роботи народних депутатів у виборчих округах і тиждень роботи, на тижні роботи наступному, тобто 4 квітня, я к я уже сказав, буде закриття останньої 9 сесії Верховної Ради України.

За цей час всього передбачено: для роботи у пленарному режимі - 4 тижні, 3 тижні - для роботи в комітетах і фракціях і 2 тижні - для роботи народних депутатів у виборчих округах, а також передбачається, у відповідності з Регламентом Верховної Ради, провести два Дні уряду України у Верховній Раді.

Комітет вніс проект постанови про проект календарного плану проведення дев’ятої сесії Верховної Ради України 4 скликання. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, пропозиція до вашого відома доведена. Я хотів би лише ще попросити одне уточнення зробити. Ні, ні, ще одне.

Шановні колеги, пропонується, щоб ми не закривали сесію, просто ми останнє засідання, що провели 4 квітня, але сесію не закривали про всяк випадок, бо невідомо як будуть розвиватися події, може виникнути така обставина, коли потрібно буде провести засідання Верховної Ради, а ми сесію закриємо. Тому потрібно таким чином, провести 4 квітня останнє засідання, але сесію не закривати, вона тоді закриється, коли почнеться нова фактично сесія. Це все правильно. Ми тільки що, юристи подивилися, пропонують таким чином.

Тому з урахування цих обставин, пропозицій я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про календарний план проведення 9 сесії Верховної Ради України 4 скликання. Реєстраційний номер - 8583. Прошу голосувати.

10:21:43

За-354

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (стосовно висвітлення роботи Верховної Ради України). Сергій Макарович Правденко, будь ласка. Хто буде? А, з місця ви будете? Мікрофон увімкніть Сергія Макаровича.

10:22:23

ПРАВДЕНКО С.М.

Дякую. Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу!

Минулого разу, коли приймалася постанова про висвітлення, була пропозиція, здається, шановного депутата Асадчева, що наша, ми кожної сесії це приймаємо, коли можна внести зміни до закону і приймати на все скликання про висвітлення. Це доручення комітет виконав.

Ми пропонуємо внести зміни до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади.." з формулюванням, що визначається окремою постановою Верховної Ради України про висвітлення на все чергове скликання народних депутатів Верховної Ради України. Тобто Голова Верховної Ради і Керівник Апарату, або Керівник Апарату за його дорученням укладають відповідну угоду і не треба нам буде приймати постанову кожної сесії. Прошу підтримати. Тим більше, це була пропозиція з депутатського залу. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу уваги, відповідно до нашої домовленості на Погоджувальній раді, підготовлений проект закону, про який щойно інформував вас Сергій Макарович Правденко, виконувач обов’язків Голови Комітету з питань свободи слова та інформації.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", реєстраційний номер 8144. Прошу голосувати.

10:24:13

За-347

Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (стосовно розвідувальних органів). Георгій Корнійович Крючков, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони має слово для доповіді з приводу цього закону. Друге читання.

10:24:48

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! До законопроекту, який ми прийняли у першому читанні, було внесено 75 пропозицій по 65 позиціях. Вони дуже уважно розглядалися у комітеті, в тому числі двічі на засіданнях, тричі ми збиралися з керівниками всіх силових структур, і вносимо пропозиції, які у вас є. Всього враховано 59 пропозицій, в тому числи повністю - 36, з уточненням редакції - 22, частково - 1, не враховано 16. Якщо народні депутати наполягають на них, я просив би їх розглянути.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Переходимо по пропозиціях.

КРЮЧКОВ Г.К. Пропозиція номер три на другій сторінці.

ГОЛОВА. Акопян наполягає на своїй пропозиції? Ні. Шість. Наполягає Акопян? Ні.

КРЮЧКОВ Г.К. 20, восьма сторінка.

ГОЛОВА. 20. Манчуленко, наполягаєте на поправці? Ні, зняв Манчуленко.

КРЮЧКОВ Г.К. 22, на дев’ятій сторінці. Він теж погодився на засіданні комітету.

ГОЛОВА. Йдемо далі.

КРЮЧКОВ Г.К. 30 поправка на дванадцятій сторінці.

ГОЛОВА. Валерій Лебедівський наполягає на поправці? Ні.

КЮЧКОВ Г.К Далі йде 36.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, наполягаєте на своїй поправці?

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, він не наполягає.

ГОЛОВА. Ні.

КРЮЧКОВ Г.К. Так, 47-а.

ГОЛОВА. Акопян наполягає? Ні.

КРЮЧКОВ Г.К. 50-та. Тут написано - не враховано. Але ми на засіданні ввечері погодились на неї.

ГОЛОВА. Погодились, вона врахована, да?

КРЮЧКОВ Г.К. Да, врахована. Так, 51-ша.

ГОЛОВА. Лебедівський, наполягаєте? Ні.

КРЮЧКОВ Г.К. 53-тя.

ГОЛОВА. Не наполягає.

КРЮЧКОВ Г.К. Не наполягає. 57-ма.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, наполягаєте на 57-й?

КРЮЧКОВ Г.К. Він погодився.

ГОЛОВА. Погодився, да?

КРЮЧКОВ Г.К. І 58-ма.

ГОЛОВА. Вона врахована. 59-та.

КРЮЧКОВ Г.К. Да, 59-та. 62-га.

ГОЛОВА. Валентин Зубов, наполягаєте на своїй поправці?

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, він не наполягає на ній.

ГОЛОВА. Ні, не наполягає.

КРЮЧКОВ Г.К. І 64-та, теж, Сім онов, він не наполягає. Просимо прийняти в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно розвідувальних органів у другому читанні і в цілому як закон. Реєстраційний номер 8428. Прошу голосувати.

10:27:56

За-299

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин). Святаш Дмитро Володимирович, будь ласка. Є Святаш? Хто від комітету буде доповідати? Сергій Васильович Буряк. А, є Святаш? Будь ласка.

10:28:37

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Голово, шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо в другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин), за реєстр 7482, який нами був прийнятий за основу третього листопада цього року 260-ю голосами. Цей закон був внесений Кабінетом Міністрів та визначений Президентом як невідкладний до розгляду. Трохи нагадаю зміст законопроекту.

По-перше, до іпотеки земель, особливо земель сільськогосподарського призначення він не має жодного ніякого відношення. Законопроект є технічним, він узгоджує норми законодавчих актів та дозволяє вирішити значущу соціальну проблему - проблему забезпечення житлом шляхом вдосконалення сфери фінансування та кредитування житлового будівництва.

По-друге. Деякі дискусійні питання механізмів та інструментів інвестування житлового будівництва в ході обговорення зняті і, на наш погляд, правильно виписані у пункті 3 законопроекту, тобто зміни до Закону України про інвестиційну діяльність.

По-третє. Можливі протиріччя та неузгодженості інструментарію та змісту рейтингування повністю зняті. Підозр у монополізації цього ринку ...........доступ міжнародних рейтингових агентств відкрито, функцію контролю і повноваження комісії по цінним паперам і фондового ринку із цих питань визначене.

До комітету надійшло 65 пропозицій суб`єкта права законодавчої ініціативи. Із них 45 враховано повністю або частково, 20 відхилено. Відхилені пропозиції стосуються деяких концептуальних положень, за якими ... компроміс з іншими пропозиціями.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон України з уточненнями Юридичного управління.

Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Так, поправки. Хто наполягає на поправках, які не враховані? Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин). Реєстраційний номер 7482. прошу голосувати.

10:30:58

За-214

Рішення не прийнято. Пропозиція комітету.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону реєстраційний номер 7482, прошу голосувати.

10:31:29

За-291

Повернулися.

Хто за те, щоб прийняти в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо іпотечних відносин, прошу голосувати.

10:31:56

За-295

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна) (друге читання). Доповідач - заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Юрійович Хомутиннік. Будь ласка, Віталій Юрійович.

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Коротко нагадаючи суть законопроекту, дозвольте сказати наступне.

По-перше, даний законопроект, внесений нашим колегою народним депутатом Білорусом Олегом Григоровичем, був прийнятий за основу третього листопада цього року 307 голосами. Цим законопроектом вносяться зміни до законів України: про Державну контрольно-ревізійну службу, про аудиторську діяльність - та він направлений на посилення заходів щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

По-друге, робочою групою за участю керівництва та представників комітет, керівництва Головного контрольно-ревізійного управління, Рахункової палати України, науковців, законопроект був доопрацьований до другого читання з урахуванням більшості внесених поправок. Відхилено лише сім поправок з 33-х.

Висновок Головного науково-експертного управління позитивний. При цьому відхилені поправки лише за формальними ознаками, так як вони знайшли своє відображення в редакції інших поправок та змін.

По-третє, усі питання, які були підняті в ході обговорення законопроекту, були враховані. Це стосується і позапланових перевірок, які будуть проводитися тільки за рішенням суду, і інших питань, які піднімалися в сесійній залі.

Комітет рекомендує прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, чи є якісь застереження до проекту закону, реєстраційний номер 7282? Немає, вноситься на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна, реєстраційний номер...

Що? Що? Я запитував, відмініть голосування. Відмініть голосування, будь ласка. Поправки. Який номер поправка?

ГОЛОВА. Хто це такий, Діденко? 7-ма поправка, зараз одну хвилиночку подивимося. Діденко, 7-ма поправка, мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

10:34:52

ДІДЕНКО Ю.В.

Я тут пропоную залишити статтю Закону номер 2 у старій редакції і щоб вона залишалась. Тому що пропозиції, які тут вносяться не притаманні КРУ, і вони перебирають повноваження Рахункової плати.

ХОМУТИННІК В.Ю. Ця пропозиція врахована частково в редакції і ми додали по всьому тексту цього законопроекту ті питання, які вирішує контрольно ревізійне управління, ми додали, що також рахункова палата має право робити перевірки та здійснювати державний аудиторський контроль.

Тому вона редакційно врахована.

ГОЛОВА. Так, оскільки Діденко наполягає на своїй поправці, це 7-ма поправка, я її ставлю на голосування. 7-ма поправка, сторінка 5.

10:36:11

За-38

Рішення не прийнято.

Є ще в вас поправка? Немає?

Діденко, будь ласка, мікрофон увімкніть.

10:36:30

ДІДЕНКО Ю.В.

Я тут пропонував статтю номер два вилучити. Тому що тут КРУ як складова частина Кабінету Міністрів може давати оцінку своєму органу. Тому я пропонував би цю статтю виключити взагалі із закону і не вносити.

ГОЛОВА. Будь ласка, позиція комітету.

ХОМУТИННІК В.Ю. Ця поправка також відхилена. Є альтернативна поправка народних депутатів Садового та Хомутинніка, які враховані. Тому комітет пропонував відхилити цю поправка.

ГОЛОВА. Це дев’ята поправка, так?

ХОМУТИННІК В.Ю. Так.

ГОЛОВА. Але, оскільки автора наполягає, я ставлю на голосування поправку номер дев’ять Діденка. Будь ласка, йде голосування.

10:37:36

За-53

Рішення не прийнято.

Які ще поправки є? Зараз ми поправки закінчимо, тоді. Юрій Діденко, мікрофон, будь ласка.

10:37:50

ДІДЕНКО Ю.В.

Я хотів би тут наголосити, що із введенням цього закону в нашій державі сьогодні ще не прийнято базові закони про систему державного фінансового контролю, в якому повинні бути визначені основні, основу здійснення контролю у державних фінансів, місце та роль кожного державного органу контролю. Правове визначення аудиту державних фінансів є предметом базового закону, а не галузевих законів.

І тому тут галузевий закон піднімає функцію КРУ до рівня Кабінету Міністрів. Тому моя пропозиція цей закон відхилити і відправити на доопрацювання.

ГОЛОВА. Дякую. Хто ще наполягає на своїх поправках? Немає. Валерій Асадчев, будь ласка, мікрофон.

10:38:42

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні друзі. А я не розумію, навіщо ми аудит віддаємо з Рахункової палати в КРУ? Це вони що, самі себе будуть контролювати виконавча влада, а Рахункова палата і парламент що буде робити? Я пропоную, що це абсолютно недоречно і це треба відхилити, цей законопроект. Парламент має здійснювати зовнішній контроль, в тому числі і через аудит. Я думаю, що цей закон не треба голосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна), реєстраційний номер 7282.

10:39:48

За-232

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про нотаріат. Мусіяка Віктор Лаврентійович, Голова підкомітету Комітету з питань правової політики запрошується до доповіді. Віктор Лаврентійович є.

10:40:37

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати, пропонується до другого читання проект Закону України про нотаріат. Я маю вам сказати, що цей закон напрацьовувався більше 2 років, побувало у нас на посаді Міністра юстиції десь 3 особи за цей час. І кожен раз ми поверталися до цього тексту, враховуючи точку зору нового міністра.

Але маю вам сказати, що в Міністерстві юстиції є достатньо глибокі фахівці, з якими ми остаточно опрацювали також цей законопроект. І Комітет Верховної Ради правової політики прийняв остаточне рішення рекомендувати прийняти Закон по нотаріат у другому читанні і в цілому.

Я вам хочу тільки нагадати, що Закон про нотаріат (в новій редакції) виходить з принципів європейських нотаріату і, по великому рахунку, сьогодні ми фактично приводимо у відповідність з Цивільним кодексом, Сімейним кодексом, Господарським кодексом цей закон, тому що дуже величезні були, великі були перебої, навіть в діяльності нотаріусу і вони декілька місяців не могли працювати, здійснювати нотаріальну діяльність після введення в дію Цивільного кодексу.

І зараз фактично ми даємо нові імпульси для діяльності нотаріусів. Треба мати на увазі, що створено фактично новий сучасний механізм доступу до нотаріальної діяльності, також надана можливість створення, знову ж, сучасного нотаріату з точки зору його самоврядних функцій.

Ми виходимо з того, що нотаріальна діяльність за своєю специфікою є діяльністю професійною і це особлива діяльність, так як і адвокатська, наявність серед нотаріусів особи є достатньо природною основою для того, щоб нотаріус був членом спілки нотаріальної.

Я пропоную зараз приступити до другого читання. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віктор Лаврентійович. Йдемо за поправками. Будь ласка, перша - Стретович мікрофон.

10:43:32

СТРЕТОВИЧ В.М.

Стретович, партія Християнсько-Демократичний Союз, "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу! Шановні присутні! У нас по Регламенту, взагалі 14 днів треба перед другим читання роздати проект. У мене тут добра сотня поправок, я отримав годину назад! Ну, треба ж мати якісь, взагалі, відношення до депутатів як не до безсловесних кнопкодавів, а щоб вчитатися в текст і зрозуміти, що враховано, що не враховано, оцінити його. Тому з мотивів Регламенту я пропоную його сьогодні не розглядати. Тому що він в порушення закону прийнятий, не кажучи про змістовну частину, що там, не можу сьогодні оцінити як бути, голосувати чи не голосувати.

Нас слухають радіослухачі і знають, що сьогодні таке нотаріат у країні. Цього закону ждуть нотаріуси для того, щоб вирівнені були як державні, так і приватні. Але скільки порушень нотаріуси допускають. Щоб цього уникнути, я прошу не розглядати, а відправити на повторне друге читання в зв’язку з порушенням процедури Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Миколайович, я думаю, для такого досвідченого юриста, як ви, це не має значення - коли роздали.

Так, будь ласка, наступна правка. Перша. Тоді ви, правда, час використали вже. Давайте так. Я поставлю вашу пропозицію на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція народного депутата Стретовича - в зв’язку з недотриманням регламентних норм підготовки законопроекту до другого читання, перенести його розгляд відповідно до норм Регламенту. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Голосуємо дружно.

10:45:22

За-185

Не підтримано.

Будь ласка, мікрофон Стретовича. Перша поправка.

10:45:30

СТРЕТОВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Лобісти у Верховній Раді працюють успішно і я хочу це відзначити. І зараз докажу це на своїх поправках. Вводиться термін новий в закон - професійна відповідальність і професійні стягнення. Але, коли ми вникнемо в статтю 17 Закону, то штраф і попередження є ні що інше, як дисциплінарна відповідальність. І я пропонував замінити це: "професійні стягнення" на "дисциплінарні стягнення". Так, як це прийнято у науці юридичній, в юриспруденції. Але чомусь автори законопроекту відмовили, відхилили мою поправку. Я наполягаю, щоб вона була відновлена відповідно до теорії права. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Лаврентійович, будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Шановний Володимире Миколайовичу, справа в тому, що дійсно, ви правильно помітили, що вводиться фактично нова категорія "професійна відповідальність". Ми відмовилися від категорії "дисциплінарна відповідальність нотаріуса" , тому що в даному випадку не можна говорити про дисциплінарну відповідальність, оскільки нотаріус не знаходиться на державній службі, це тільки ті, хто знаходиться на службі, виконує діяльність за договором, контрактом, несуть дисциплінарну відповідальність. І в європейській практиці, в науці нотаріальній зараз прийнято називати таку відповідальність саме професійною. Це не виключає відповідальності цивільної, адміністративної, кримінальної відповідальності нотаріуса. Крім того, нотаріус повністю ..... несе відповідальність матеріальну, і, крім того, він страхує свою діяльність. Інакше кажучи, у даному випадку абсолютно це ніяким чином, Володимире Миколайовичу, не робить оця категорія, відповідальність його якоюсь виключною. Мова у тому, що ми йдемо до нової системи відносин у сфері цієї професійної діяльності. І всередині самої цієї спільноти нотаріальної вони встановлюють самі ці види відповідальності. І ви знаєте, що штраф той же зараз є і у відносинах між учасниками цивільних правовідносин не тільки це кримінальна, адміністративна відповідальність встановлюється через штрафи. І навіть штрафи переводяться дохід якоїсь з осіб учасників тих чи інших відносин. Інакше кажучи, боржник і кредитор між собою встановлюють види штрафу, і штраф цей йде комусь із них у зв’язку з тим, що неналежно, скажімо, контрагент виконує свої обов’язки. Тому тут все нормально, Володимире Миколайовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте? Не наполягає.

Наступна поправка Довгого. Не наполягає.

Поправка 13. Мусіяка. Не наполягає.

Довгий, 15.

16. Стретович, будь ласка.

10:48:32

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні колеги народні депутати! Будь ласка, вдумайтеся про що йдеться у четверті частині статті 8. Кримінальна справа щодо нотаріуса може бути порушена лише Генеральним прокурором, його заступниками, прокурорами АРК, областей, міст Києва та Севастополя. Я пропонував доповнити - а також судом у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством. Про що ідеться? Коли в процесі розгляду кримінальної справи суддя встановить, що до споєння злочину причетний нотаріус, то дами йому право порушити справу проти цього нотаріуса. Я думаю, що це дуже важливо і такі випадки непоодинокі, коли судді саме в процесі встановлюють, що підпис там посвідчений неправильно, що він сфальсифікований, і тоді дати право судді порушити кримінальну справу проти цього нотаріуса, який таку дію вчинив. Прошу поставити на голосування і підтримати. Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Володимире Миколайовичу, я, наприклад, до цієї вашої пропозиції схильно ставлюся і думаю, її можна підтримати, оце доповнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 16 поправку народного депутата Стретовича, що притягувати до відповідальності може і суд у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним законодавством. Прошу підтримати поправку.

МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо "за".

10:50:04

За-157

Шановні колеги, я закликаю і прошу вашої уваги! Давайте вдумайтесь, будь ласка, що пропонує колега Стретович. Зараз в законопроекті пропонується, що до кримінальної відповідальності нотаріуса, нотаріуса можна притягнути лише за поданням прокурорів. А суд? А суд позбавляється такого права. Тобто якщо він вчинить якісь дії, несумісні з законом, суд не має права втручатися в діяльність нотаріусів. Що ми їх вище навіть народних депутатів ставимо? Я прошу підтримати цю поправку. Прошу голосувати.

МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

10:50:59

За-251

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка підтримана.

Наступна. Стретович, 18-та.

10:51:08

СТРЕТОВИЧ В.М.

Знову ж таки доповнити словами: після слова "влади та професійного самоврядування". При цьому відхилена ця поправка, але ми переходимо до палати, наступає в нотаріусів професійне самоврядування. Тому я вважаю, що цю поправку теж даремно відхилили, вона повинна бути врахована в тексті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там слово "тощо" тільки ви пропонуєте вилучити. Це 18 поправка.

МУСІЯКА В.Л. А, справа йде ось що. Доповнити частину 2 після слова "влади" словами "та професійного самоврядування".

Мова йде ось про що. "Повноваження органів державної влади щодо регулювання нотаріальної діяльності визначаються цим законом". Ну мова йде про те, щоб додати ще що і "умови професійного самоврядування визначаються законом".

Ви знаєте, що самоврядування, якщо ми говоримо про професійне самоврядування, вони визначаються статутами відповідних організацій, громадських організацій або, скажімо, об`єднань професійних. Я не думаю, що тут ми можемо, скажімо, зайти далеко і багато врегулювати в законі, якщо закон скаже, що самоврядування в такій-то частині має керуватися от такими, такими-то нормами. Тому я думаю, таку пропозицію можна в принципі врахувати, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка, будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Хоча статутом регулюється самоврядування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Стретовича ввімкніть.

10:52:42

СТРЕТОВИЧ В.М. Поправка 21. Мова йде державне забезпечення нотаріальної діяльності. Ну в кого нема сумніву, що нотаріат як діяльність є важливою для держави. І у нас тут забивається норма для того, щоб забезпечити населення нотаріальними послугами, треба резервувати приміщення для нотаріусів, які потім будуть ставати їхньої власністю. Але їх треба придбати.

Сьогодні вже кажу як голова Комітету по боротьбі з корупцією, це знову-таки хід для того, щоб заплатити, добитися, десь вибити це приміщення замість того, щоб держава сприяла діяльності нотаріату як інституту, які є необхідні кожній державі, незважаючи на те, що він буде абсолютно роздержавлений. Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Ви знаєте, Володимир Миколайовичу, я думаю, що прекрасна пропозиція. Виходили тільки з того, що якщо ще виходити з необхідності бронювання, ви знаєте як до цього ставляться органи місцевого самоврядування. Ми в перехідних... прикінцевих положеннях записали, щоб органи місцевого самоврядування забезпечили діяльність нотаріусів і допомагали їм в тому, щоб отримувати місце роботи і забезпечувати їх конторами і так далі, приміщеннями. Але записати прямо в законі оце, знаєте, це тоді стане для декого непереборною обставиною і може заперечити саму діяльність в тій чи іншій місцевості.

Я, наприклад, не проти був би, якби кругом було броніювання для нотаріусів. Але це фактично зараз неможливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Миколайович не наполягає.

Наступна поправка, мікрофон Стретовича. Будь ласка, Володимир Миколайович.

10:54:22

СТРЕТОВИЧ В.М.

Ну, вона врахована, а врахована частково. Тут всі мої поправки, ось поправка 26: "Об’єднання нотаріусів", - де пропонується стаття щодо: загальнодержавним органом професійного самоврядування є палата нотаріусів, статус, структура і повноваження її органів визначається законом і статутом відповідної палати. Написано: "Відхилено".

Будь ласка, Віктор Лаврентійович, поясніть чому. Двадцять шоста поправка.

МУСІЯКА В.Л. Так: " Загальнодержавним органом ...... є палата нотаріусів України. Статус, структура та повноваження..." А, ось в чому. Ви взяли все записали, що визначається законом: і статус, і структура, і повноваження палати нотаріусів. Ви знаєте, нотаріуси можуть створювати в структурі цієї палати і такі органи, які не передбачені законом. Вони мають право це робити. Скажімо, оці фонди для того, щоб відшкодовувати шкоду, яку заподіяв нотаріус в своїй діяльності, якщо він сам не може відшкодувати, і навіть коли через страхування відшкодовується якась сума, і цього недостатньо, то тоді вони можуть створити фонди ці. За рахунок фондів, куди йдуть кошти від усіх нотаріусів, вони це зробити. Це нормальна передбачена така можливість. А якщо ми це запишемо все, то тоді, вийде, закон має все те передбачити, що в статуті буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Миколайович, наполягаєте? Ні.

Наступна поправка. Мікрофон Стретовича, будь ласка.

10:56:02

СТРЕТОВИЧ В.М.

Поправка 28-ма, мені не зрозуміло мотиви відхилення. Тут зазначено, що особа, що займає посаду нотаріуса, забезпечує встановлення від імені держави, підкреслюю, від імені держави без спірних правовідносин громадян територіальних громад, підприємств, установ, а також реалізацію та захист їхніх прав та законних інтересів. А друга частина: відхилення, зовсім не зрозуміло: затвердження на посад нотаріуса, зупинення повноважень нотаріуса, або припинення його діяльності проводиться в порядок та на умовах передбачених цим Законом.

Виходить, що ми не захищаємо законодавчо нотаріуса, його в інший спосіб якось звільняють. Тому що ця поправка №28 відхилена. Я вибачаюсь перед слухачами, я не читав текст Закону. Чому я наполягав? Ми зараз непрофесійно розмова у нас відбувається. Можливо, в інших місцях десь це зазначено, але прочитати це неможливо було, Адаме Івановичу. Чому я наполягав на своєму праві депутата, щоб вичитати закон і порівняти його.

Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Ні, він зрозумів, що як раз в даному випадку мова іде про те, є спеціальна норма, одна і друга, яка передбачає те, що тут в другій частині сказано і зупинення, і припинення - все це є статті спеціальні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не наполягає. Будь ласка, Довгий, 29-та? Не наполягає. Стретович, 36-та?

10:57:23

СТРЕТОВИЧ В.М. Тут вона відхилена в моїй редакції запропонованій, але ідентичний пункт 10-ий цієї статті, фактично перегукується з тим, що я пропонував.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 37-ма ваша. Мікрофон Стретовича, будь ласка.

10:57:38

СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую, Адаме Івановичу.

Цим законом я вважав, що нотаріуси підпорядковані не тільки закону, а законодавству в цілому, тому що є цілий ряд нормативних актів, який відсилається до дій нотаріуса, тому вони повинні керуватися Законом, але і чинним законодавством.

Якщо, наприклад, постанова Міністрів вимагатиме удостовірення якогось підпису, чи якоїсь нотаріальної дії у нотаріуса, то вона повинні ж виконати також і цю постанову Кабінету Міністрів. Я пропонував розширити поле регулятивне відповідно цим Законом. Але автори вважають, що тільки керуватися треба Законом. Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Я думаю, Володимире Миколайович, ви, як раз, як голова такого комітету, розумієте, що коли ми, щодо професії нотаріуса, встановлюємо, що тільки те, що цим Законом, спеціально професійним Законом, можна так сказати, в загально визначається обов’язки нотаріуса. Це як раз, можливість його захисту від впливів і інших речей, що ідуть від інших органів держави, які видають підзаконні акти. Інакше кажучи, коли ми говоримо про законодавство, то воно включає не тільки цей закон, а і інші закони, інші нормативні акти, в тому числі і підзаконні. Не може Кабінет Міністрів цього встановлювати. Це треба внести в цей закон оте, що ви говорите. Ми з цього виходили. Тільки законом. Якщо треба нову якусь, новий вид, удостовірити якийсь акт, то це має бути тут відображено. Інакше ми можемо вийти дуже далеко за межі того, що має виконувати нотаріус, і яким чином правильно, ви підкреслюєте, захищати права громадян і організацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переконали Володимира Миколайовича. Будь ласка, наступна 40-ва, і 41-ша. Мікрофон Стретовича.

10:59:29

СТРЕТОВИЧ В.М.

Адаме Івановичу, я не знайшов поки що так побіжної відповіді на запитання. Тому Віктор Лаврентійович нехай мені пояснить.

У 41-й поправці я пропонував зазначити підстави дисциплінарної відповідальності нотаріуса. І дав перелік, що цим є стягнення плати, що не відповідає розміру, невиконання обов’язків, далі - невиконання вимог закону, безпідставна відмова вчинення нотаріальної дії, поведінка, що не відповідає правилам професійної етики, створення перешкод працівникам органів юстиції.

Я перечитую весь закон і не бачу, де є підстави відповідальності нотаріуса. Запитання закономірне. А як будуть притягуватися нотаріуси до відповідальності, тим паче лише професійної, як ви мене переконували на початку, коли підстав для такої відповідальності в законі немає. А моя поправка відхилена. Я наполягаю, щоб закон передбачав такі підстави, якщо діяти за вашою логікою, що все повинно бути унормовано законом. Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Не все повинно бути унормовано законом. Коли мова йде про професійну відповідальність, я вже про це говорив. Це не є рівновелика дисциплінарної відповідальності. Професійна відповідальність у даному випадку встановлюється за підставами, які передбачені статусом, який буде затверджений нотаріальною палатою. І там будуть ці всі підстави передбачені.

Тут є види відповідальності. Вони передбачені, види відповідальності в законі, які види відповідальності застосовуються до нотаріуса. А все інше в статуті буде передбачено. В законі не встановлюється, тому що це не дисциплінарна відповідальність, а професійна.

Володимир Миколайович...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, не наполягає. Поправка наступна Стретовича 43-тя, мікрофон, будь ласка, 44-та.

11:01:22

СТРЕТОВИЧ В.М.

Ну, оскільки в нас дискусія з Віктором Лаврентійовичем звелась до того, що дисциплінарної відповідальності як такої не несуть нотаріуси, тому слово "кваліфікаційно-дисциплінарна комісія" не є відповідною, тому що кваліфікаційна комісія нотаріусів, тому я погоджуюсь з відхиленням цієї поправки.

МУСІЯКА В.Л. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 44-та ваша і 46-та. Будь ласка, мікрофон Стретовича.

11:01:50

СТРЕТОВИЧ В.М.

Тут пропонувалася несплата штрафу нотаріусом протягом місяця після остаточного вирішення спору, тягне нарахування на суму штрафу в пені як дисциплінарна, знову ж таки, я не знаю поняття професійної відповідальності, я вчився в ті часи, коли була дисциплінарна відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Але чомусь відхилено як стимулюючий, вірніше антистимулюючий принцип для дисциплінування нотаріусів.

МУСІЯКА В.Л. Я би з вами погодився, що, якщо він штраф, суму штрафу не виплачує, то можна на нього через якийсь час, скажімо, збільшити вдвічі. Це було б стимулюючим, дійсно, фактором, але при доопрацюванні вирішили, що це не дуже суттєво, що вони будуть виконувати накладені на них стягнення. Дивіться, можна поставити, я не проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставимо на голосування поправку 44-ту. Прошу визначатись.

11:03:00

За-39

Мікрофон Стретовича, будь ласка, 46-та, 47-ма.

11:03:07

СТРЕТОВИЧ В.М.

Адам Іванович, в зв’язку з цією ситуацією, що ми потрапили, я пропоную з економії часу не продовжувати цю роботу, оскільки жодна поправка, я дивлюсь, ніхто не дивиться в закон, ніхто його не вивчає практично. Ми набираємо, там, 20 голосів на поправку. Давайте, я відмовляюся від своїх поправок, нехай Верховна Рада несе відповідальність за недосконалість закону, але все-таки закликаю своїх колег не голосувати за закон в цілому, а відправити на повторне друге читання для того, щоб можна було вивчити і зробити зауваження, тому що ми ефективний і ефектний, якщо хочете, закон сьогодні не приймемо, приймаючи його поспіхом, не маючи остаточного тексту.

Я вважаю, що Інститут нотаріату є дуже важливим для встановлення нормальних, цивільно-правових стосунків в державі із хисту прав громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович. Єдине я хотів би сказати, що не грішіть на своїх колег, бо все-таки одна з ваших найсуттєвіших поправок була підтримана.

Так. Хто ще з народних депутатів наполягає на своїх, на розгляді своїх поправок? Немає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому Закону "Про нотаріат", реєстраційний номер - 2338. Прошу визначатись.

11:04:40

За-165

Запишіться з мотивів голосування, що будемо робити далі. Будь ласка, 3 хвилини Буйко.

11:04:59

БУЙКО Г.В.

Буйко, фракція комуністів. Прошу передати слово Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

11:05:07

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні радіослухачі! Фракція комуністів не голосувала за прийняття цього закону, виходячи з того, що він передбачає, в першу чергу, ліквідацію державного нотаріату.

Серед тих проблем, які сьогодні виникають, з точки зору підвищення плати за ті чи інші послуги, головне для нас - це те, що практично ліквідація державного нотаріату призведе і до зменшення відповідальності за все те, що буде далі робитися. Бо якраз державний нотаріат від імені держави, оформлюючи ті чи інші документи і бере відповідальності держави, в тому числі несе за це відповідальність, за те як оформлюються документи і наскільки вони відповідають законам і правам громадян.

Тому фракція комуністів, виходячи з цього, і не голосувала на підтримку цього закону, бо ліквідується державний нотаріат.

ГОЛОВИЙ. Володимир Стретович. Це вже не треба відповідати. Зараз. Хай висловлять.

11:06:09

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні радіослухачі! Я наполягав на відкладенні розгляду цього закону з тих мотивів, що ми порушили Регламент. І дійсно, вичитка цього закону доводить до думки, що тут ще міститься досить значна кількість корупціогенних норм, які дозволяють чиновникам, в тому числі регіонам, кваліфікаційним комісіям, чиновникам Міністерства юстиції дозволяти чи не дозволяти відкривати округи і приймати інші адміністративно-розпорядчі функції.

Хочу сказати, що сьогодні до комітету доходить інформація, що для того, щоб стати в Києві нотаріусом, треба 90 тисяч доларів заплатити. В Харкові це сягає 50 тисяч доларів. Це все не сприяє побудові правової держави.

Давайте ми ретельно ще раз подивимося цей законопроект, знімемо всі застереження і тоді одностайно проголосуємо виступаючи за те, що нотаріат повинен бути єдиним. Під контролем держави повинні працювати всі нотаріуси керуючись цим законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білорус Олег.

11:07:10

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Василю Васильовичу Онопенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Онопенка, будь ласка.

11:07:20

ОНОПЕНКО В.В.

Шановні колеги, дуже прикро, що ми не підтримали цей проект Закону про нотаріат. Він є надзвичайно досконалий. Звичайно, не всі могли професійно з ним познайомитися. Немає сьогодні відповідальності держави, є відповідальність людей в будь-якому випадку.

Ми ж закладаємо відповідальність кожного нотаріуса за неправомірні його дії, якщо причинена якась матеріальна шкода чи моральна шкода. І це найголовніше, а не загальна відповідальність держави.

З іншої сторони, цей закон передбачає пільги для малозабезпечених осіб. Звичайно, прикро, що так сталося. Але я думаю, нам потрібно направити на повторне друге читання і ми його зробимо ще більш досконалим. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Лаврентійович - думку комітету і будемо визначатись.

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги, ну, я розумію колег з фракції комуністів, коли мова йде про те, що немає в тексті закону згадування державного нотаріату. Здається, ніби б даному випадку знижується рівень захисту прав громадян.

Справа в тому, що тут не йшло про знищення, як говорять, державного нотаріату. Мова йшла про те. щоб ввести єдиний нотаріат. Нотаріус виконує функцію, яка йому належить, і він наділений цією функцією від держави, від імені держави діє. Він же печатку ставить гербову від імені держави.

І разом з тим введення єдиного нотаріату не знижує рівень захисту громадян з точки зору і оплати, скажімо, як ніби у державного нотаріуса менше, ніж у, так званого, приватного нотаріуса. Справа в тому, що, окрім того, що говорив Василь Васильович, що ми встановлюємо, і спеціальний законопроект розроблений, тарифи знижені. І навіть звільнення від оплати послуг нотаріуса передбачено законом. Маю вам сказати, що і на сьогодні уже діяльність тих нотаріусів, які називалися і називаються на сьогодні приватними, десь 70 мільйонів гривень приносить порівняно десь з 17 мільйонами, які приносять нотаріуси державні.

Шановні колеги! Немає тут оцих застережень. Я вас прошу, тут не треба мати на увазі тільки оці, скажімо, назва категорії. Тому я думаю, це застереження має відпасти.

Щодо криміногенності, так, положень, корупціогенності. Це Володимир Михайлович таке закрутив. Справа в тому, що я зразу хочу заявити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка. Давайте або коротше, або ми дискусію вже більше не будемо влаштовувати, тому що це зайва трата часу. Закінчуйте, будь ласка, дайте мікрофон. Це ми лекції зараз почнемо читати, не треба. Будь ласка, завершуйте думку і будемо визначатися.

МУСІЯКА В.Л. Я про те, що у законі таких положень немає. Працюють люди відповідно до закону, або порушуючи закон. І ці цифри, що ви називали, в законі вони не названі і не можуть бути названі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вже мотиви завершилися, голова комітету виступав, так що сказав.

Шановні колеги! Є пропозиція, я думаю, вона абсолютно слушна і справедлива, Яку вносив колега Стретович про те, щоб ми його направили на повторне друге читання. Прошу голосувати.

11:11:15

За-241

Дякую. Рішення прийнято.

Так, слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо наукової відпустки), реєстраційний номер 5710. Будь ласка, Стоян.

11:11:53

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція партії "Регіони України".

Шановні колеги, народні депутати! Ігорем Рафаїловичем Юхновським і іншими нашими шановними вченими подано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо наукової відпустки). Яка головна суть цієї пропозиції?

Головна суть цієї пропозиції полягає в тому, щоб записати у Закон про відпустки таку позицію: для здійснення наукової та науково-педагогічної діяльності за кордоном науковим та науково-педагогічним працівникам на підставі рішення вченої наукової і науково-технічної ради, наукової установи надається наукова відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до трьох років. Тобто, коли вчений їди за кордон, залишається за ним робоче місце, і він має право три роки там працювати. Потім повертається для себе.

Наш комітет - Комітет з питань соціальної політики, праці - підтримує цю пропозицію, вважаючи, що, дійсно, нам треба направляти за кордон наших вчених, щоб вони там робили наукові розробки, але зберегти за ними робоче місце. В зв'язку з цим я просив би підтримати цей закон в другому читанні. Але хочу зазначити, що після консультацій моїх з Ігорем Рафаїловичем Юхновським, я знімаю дві свої пропозиції, які враховані. Це пропозиція друга і пропозиція шоста. Чому знімаю? Тому що Ігор Рафаїлович пропонує все-таки, якщо створюється спільна інтелектуальна власність, тобто якісь наукові розробки спільні наших вчених з вченими того інституту, де він стажирується за кордоном, то треба все-таки було би залишити на рік заробітну плату тому вченому. Я думаю, це доцільно.

Тому прошу, Адаме Івановичу, закон в цілому без моїх двох поправок - поправки другої і поправки шостої. Тобто залишити ті пропозиції, які просили автори закону, щоб все-таки на рік зберегти заробітну плату в цілому до 3 років, якщо спільно є наукові розробки, то зберігається на 1 рік заробітна плата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зрозуміла пропозиція? Що ми даємо можливість піти у відпустку без збереження заробітної плати терміном до 3 років, якщо є рішення вченої ради, і якщо є заділ в наукових розробках, то 1 рік може зберігатися за ним заробітна плата.

З такими уточненнями я ставлю про прийняття в другому читанні і в цілому як закону Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо наукової відпустки). Реєстраційний номер 5710.

Прошу голосувати.

11:14:34

За-292

Дякую. Закон прийнято.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Хомутиннік Віталій Юрійович, будь ласка.

11:14:56

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", підготовлений до другого читання. З вашого дозволу нагадаю, що даний проект був підтриманий у першому читанні за основу за підтримки 270 народних депутатів.

Під час підготовки до другого читання до законопроекту надійшло 59 пропозицій. Майже всі вони враховані. Лише одна пропозиція була відхилена, це пропозиція Національного банку, але дана пропозиція не є суттєвою і принциповою, та вже враховується в інших відповідних положеннях закону.

Що стосується інших пропозицій від народних депутатів Лукашука, Карнауха, Одайника, Бондаренка, Алексєєва, Буждигана, Хомутинніка та Майка, то слід зазначити, що всі вони є слушними та враховані в редакції законопроекту, підготовленого до другого читання.

Також хотілося б відмітити, що законопроект враховує всі суттєві та доречні пропозиції Кабінету Міністрів України, які містяться в урядовому проекті закону про внесення змін до Закону про закупівлю робіт і товарів за державні кошти.

Отже, даний проект закону відповідає загальним напрямам збільшення ролі парламенту в державі за контролем державних закупівель і цілком слушно пропонує впровадити дієві механізми парламентського контролю в окремій, виключно важливій сфері суспільно-економічної діяльності, а саме: державних закупівель.

Таким чином, підбиваючи підсумки, я хочу ще раз наголосити, що всі пропозиції враховані, проходили декілька робочих груп, зустрічей. Та комітет в цілому пропонує підтримати даний проект закону в другому читанні та в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, як ви чули, враховані всі поправки, крім поправки Національного банку. Немає кому... Ви від кого, від банку? Поправок уряду немає в цьому законопроекті. Ми можемо надати слово в другому читанні, тоді, коли є поправки уряду.

Тому я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону: про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Реєстраційний номер 8015. Прошу голосувати.

11:17:34

За-320

Закон прийнято.

Так, дві фракції просять оголосити перерву. Так, хто буде виступати?

Шуфрич, будь ласка.

11:18:01

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Учора відбувалася дуже дивна і несподівана річ: ми мали унікальну можливість під завершення нашої каденції зробити дуже відповідальну і серйозну справу: ми мали можливість повернути 25 відсотків заборгованості по державному боргу по заощадженнях громадян по бувшому Збербанку у зв’язку із приходом в казначейство коштів за "Криворіжсталь" . Сьогодні цими коштами планують закрити дірку бюджету 2005 і запланували їх на покриття дірки 2006 року. Невже це справедливо? Я думаю, що ми маємо повернути, якщо не завод не змогли віддати українському народу, а повернули іншим народам, то хоча би гроші за цей Завод маємо повернути нашим громадянам. І я прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Симоненка, будь ласка.

11:19:16

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я також звертаюсь до вас з проханням, з проханням, розглянути проект 8570, проект постанови Верховної Ради, про який я вже говорив, що стосується запрошення місії спостерігачів із СНД в якості офіційних спостерігачів на виборах до рад усіх рівнів в Україні у березні 2006 року. Це сьогодні вже має принципове значення, для того, щоб знімати напругу у зовнішніх стосунках України, в тому числі у стосунках з Росією.

Ви бачите: які сьогодні складні процеси відбуваються завдяки тому, що представники офіційної вади, а в даному випадку, я ще раз нагадую про те, що виконуючий обов’язки міністра у закордонних справах - Огризко, направляє вже вказівку голові Центральної виборчої комісії, що Президент прийняв рішення призупинити участь нашої держави у діяльності цієї місії.

Таким чином, не допускати місію і спостерігачів з країн СНД на територію України під час виборів 2006 року. Ми вважаємо, це недемократичний крок. Ми вважаємо, що треба обов’язково проголосувати цю....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте. З мотивів чого? Побалакати хочеться? Це була перерва. За усталеною традицією 3 хвилини після перерви. Вони порадились і висловили свої думки. Так що мотиви будуть потім, коли до законів перейдемо.

Шановні колеги, тоді давайте ми поступимо таким чином, я звертаюсь до секретаріату, будь ласка, подайте мені ці проекти, про які йшла мова: 8334, 7373, 7183 і проект постанови 8570. І, коли вони будуть, ми визначимося голосуванням. Щоб вони передали мені зараз головуючому.

А поки що ми послухаємо проект Закону про житловий фонд соціального призначення. Друге читання. Реєстраційний номер 3386-2. Доповідає Пустовойтенко Валерій Павлович. Будь ласка.

11:21:32

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. При підготовці проекту Закону про житловий фонд соціального призначення до другого читання було отримано 92 зауваження народних депутатів України. Повністю враховано 72 зауваження. Редакційно враховано 15 та не враховано 5 зауважено. Редакційно врахована низка положень законопроектів депутатів Коваля, Римарука, Добкіна, які стали співавторами уже цього законопроекту до другого читання.

Це все обумовило необхідність внесення до законопроекту ряду суттєвих змін. Так у доопрацьованій редакції передбачено трирівнева система безоплатного надання жилих приміщень громадянам України.

Приміщення тимчасових притулків для дорослих, жилі приміщення в соціальних гуртожитках, квартири або садибні, одноквартирні жилі будинки житлового фонду соціального призначення.

Першій рівень - тимчасовий притулок для дорослих, спрямований на забезпечення громадян без визначення місця проживання тимчасовим до шести місяців житлом. ........... передбачено законодавством грошовою допомогою, медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою. А також спрямований на сприяння таким громадянам у встановлені особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні. Тимчасові притулки відповідно до законодавства є установами соціального обслуговування і не належить до житлового фонду.

Другий рівень - соціальні гуртожитки, жилі приміщення, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання. Соціальні гуртожитки створюються органами місцевого самоврядування і перебувають у власності місцевих та територіальних громад.

Третій рівень - повноцінне упорядження житла, квартири або садиби, одноквартирні житлові будинки житлового фонду соціального призначення усіх форм власності, які надаються органами місцевого самоврядування виключно громадянам України у порядку черги за договором найму соціального житла. Таким чином запропонований механізм спрямований не тільки на забезпечення соціально вразливих верств населення житлом, а й реально сприятиме відновленню соціального статусу цілого прошарку нашого суспільства.

Соціальне житло надається безоплатно. Користування житлом є платним. Плата за соціальне житло складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем і визначається органами місцевого самоврядування. Для кожного наймача індивідуально та за рахунок державної допомоги, яка надається відповідно до закону.

До законопроекту введено обмеження щодо того, якщо плата за соціальне житло, яка вноситься безпосередньо наймачем, не може перевищити 20% від сукупного доходу наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним. Доопрацьована редакція законопроекту значно посилить соціальний захист осіб, які отримали соціальне житло або перебувають на соціальному квартирному обліку, зокрема таким громадянам...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, дайте можливість. Це друге читання, Валерій Павлович.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Хорошо. Я зрозумів. Ну, я можу сказати, що цей законопроект як ніколи потрібен сьогодні нашим громадянам, дасть можливість місцевим органам влади вирішувати соціальні питання і ми таким чином можемо підняти рівень розвитку якраз будівельної галузі. Но головне, вирішити соціальні питання.

Так же хочу добавити, що ми не врахували 5 зауважень, про які сказав, вони абсолютно визначені другими законодавчими актами. Це зауваження Сушкевича, дальше, зауваження Кіссе і зауваження Довгого Тараса і Буждигана. Інші всі зауваження враховані.

Дякую за увагу. Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так. Ідемо по поправках, будь ласка, поправка 51-ша, Сушкевич. Не наполягає. Поправка 56-та Кіссе. Не наполягає. Поправка Довгого 68-ма. Не наполягає. І поправка Буждигана Пилипа 76-та.

Не наполягає. Враховуючи те, що решта поправок врахована. Я ставлю на голосування, з мотивів запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, 3 хвилини з мотивів Пеклушенко.

11:26:20

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция "Регионы", Пеклушенко, Запорожская область.

Фракция будет поддерживать этот закон. И единственное, нам хотелось бы к авторам закона высказать наши пожелание, чтобы мы не превратили это социальное жилье в ночлежки, чтобы были вещи учтены: инфраструктура содержания; охрана; воспитатель; врач, который бы занимался реабилитацией этого контингента, но и самое главное - это источники финансирования. Чтобы источники финансирования ни в коем случае не были нагружены наши местные советы, только за счет государственного бюджета.

В целом философия этого закона, которую поддерживает фракция "Регионы".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Дорогунцов.

11:27:04

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Адаме Івановичу, прошу передати слово керівнику фракції комуністів у Верховній Раді Петру Миколайовичу Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

11:27:15

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати позицію нашої фракції, ми не будемо голосувати за цей проект закону, виходячи з наступного: в першу чергу, при середній заробітній платні близько 800 гривень основна маса населення практично позбулася права на отримання без безплатного житла, так як за цими законами передбачається, щоб право, на так зване соціальне житло, має той, у кого середньомісячний сукупний доход в рік, з розрахунку на одну особу, не перевищує прожиткового мінімуму.

Таким чином, у нас тільки бомжі зможуть мати право отримувати таке житло.

По-друге. Сьогодні у нас в черзі на отримання житла стоїть більше 2 мільйонів громадян, майже третина України проживають в непридатних для цього приміщеннях, в тому числі і в гуртожитках.

Ми б хотіли вас просити ще зважити на те, що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага.

11:28:18

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, к этому законопроекту, наверное, все-таки есть смысл относится в логике следующего порядка. Абсолютно правильно предыдущий выступающий сказал, что есть большущая, по-другому не назову, многомиллионная очередь людей, нуждающихся в жилье. Но, к большому сожалению, скажем глядя правде в глаза, мы сегодня не сможем эту очередь решить так, чтобы эти люди получили жилье. Так давайте сделаем хоть какой-то шаг в направление того, чтобы решать проблему. А то, что у нас, к большому сожалению, прожиточный минимум, который вызывает горькую усмешку, потому что я хотел бы, чтобы на него пожили те, кто его утверждал, это вопрос, который надо пересматривать, мне кажется, в другом законодательстве. В части того, каким образом мы должны устанавливать прожиточный минимум.

А вот в части того, что мы должны сделать социальное жилье, потому что те, кто не имеет возможности его купить, должны иметь жилье, вот это, по-моему, правильно. И в этой части депутаты от Народного блока Литвина будут поддерживать данный законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко.

11:29:23

ЖИЖКО С.А.

Прошу передати слово Борису Беспалому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Борису Беспалому, будь ласка.

11:29:30

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, "Наша Україна".

Ну, для прикладу. В Києві сьогодні отримують житло ті, хто стоять в черзі з 76-го року. Це, до речі, до відома однієї з партій. Бачите, ця черга сформувалась ще коли і до 91-го року, доки ви панували, вона і близько не розсмокталася.

Але, якщо ми не можемо надати житло всім і одразу, то це не означає, що не треба нікому його давати. І тут я повністю підтримую позицію, яку заявив попередній виступаючий. Тому фракція "Наша Україна" буде підтримувати цей закон, оскільки він сприяє якраз зменшенню черг і сприяє тому, щоб збільшувалось надання і будівництво дійсно соціального житла, а не тільки елітного житла, що ми спостерігаємо.

Якщо ми цей закон не приймемо, то це і означає, знову ж таки, перекіс, ухил на користь елітного житла і черги законсервуються. Тому цей закон приймати необхідно і "Наша Україна" на цьому наполягає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це правда, що в Києві черги з 76-го року. Але в тих роках по десятках тисяч квартир видавали і сьогодні, якщо мене не зраджує пам’ять, Київ дає не більше, ніж 100 квартир на рік. Ось вам і зрозуміло, чому така черга.

Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні Закону про житловий фонд соціального призначення, реєстраційний номер 3386-2.

11:31:13

За-288

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Регіони України" - 56, комуністів - 0, Народна партія - 36, "Наша Україна" - 33, Блок Тимошенко - 31 , соціалісти - 24, Блок Литвина - 20, соціал-демократи - 20, Українська народна - 1, Народний Рух - 15, "Довіра народу" - 9, "Єдина Україна" - 13, "Реформи і порядок" - 13, Партія промисловців і підприємців - 9, Позафракційні -8.

Шановні колеги! Так як говорили ті, хто брали перерву, зараз ми попробуємо визначити долі тих проектів, про які йшла мова.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови Верховної Ради про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на виборах до рад всіх рівнів в Україні у березні 2006 року, реєстраційний номер проекту 8570. Прошу голосувати про включення до порядку денного.

11:32:37

За-255

Дякую, включене.

Суть питання вже не один раз говорилося про те, щоб запросити у якості офіційних спостерігачів на вибори до рад всіх рівнів у березні 2006 року місії спостерігачів і доручити Голові Верховної Ради України Литвину направити відповідні запрошення у визначені відповідним законодавством України терміни. Центральній виборчій комісії забезпечити акредитацію та безперешкодне і повноцінне функціонування спостерігачів від СНД під час проведення виборів. Прошу проголосувати за такий текст постанови.

11:33:29

За-243

Постанова прийнята.

По фракціях, хто не хоче відвертості у виборах: "Регіони України" - 58, комуністів - 56, Народної партії - 38, "Наша Україна" - 1, Блок Тимошенко - 6, соціалісти - 24, Народний блок Литвина - 21, Соціал-демократична партія (об'єднана) - 18, Українська народна партія - 0, Народний Рух України - 0, "Довіра народу" - 1, "Єдина Україна" - 12, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців - 0, позафракційні - 8.

Дякую. Постанову ми прийняли.

З мотивів чого? Зараз от ми проголосуємо ще один проект і дам. Запишіться, будь ласка, з мотивів, запишіться. Запишіться з мотивів. Натискуйте кнопки. Три хвилини, будь ласка. Стоян.

11:34:36

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція партії "Регіони України".

Шановні виборці! Шановні громадяни України! Ми зараз побачили, як демократична влада Ющенка насправді демонструє демократію - "Наша Україна", і партія "Реформи і порядок", і Українська Народна партія не голосували за те, щоб запросити сюди спостерігачів. Питається: чому західні спостерігачі повинні тут бути, а спостерігачі з країн СНД не повинні бути? Це що інші люди? Чи це знову спробам за допомогою закордонних спостерігачів з Америки зробити собі адміністративний ресурс?

Ми вважаємо, що це - неподобство, коли одних запрошують, а іншим забороняють. Тому ми проголосували так, щоб були всі присутні під час виборів. А громадянам України хочу сказати: ось вам справжня демократія Ющенка, його команди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чичканов Сергій, будь ласка. Надрага, будь ласка.

11:35:40

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Наша фракция поддержала данный проект постановления, но мы в этом не видим какой-то сверхестественной проблемы. Мы считаем, что особых эмоций не должно кипеть. Есть позиция Президента. Он сказал, что пусть приезжают все, кто хочет. Мы как Верховная Рада, законодательная власть, тоже высказались в этом. И поэтому как бы нет темы для каких-то особых эмоций, мы считаем, что все нормально. Есть решение, проголосовали, пошли дальше по повестке дня. Все нормально. Чем больше наблюдателей будет в этой... в нашей стране смотреть за нашими выборами, тем они будут объективней и честнее и это тоже нормально. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, будь ласка.

11:36:18

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановні радіослухачі і телеглядачі! Тут є дві складові в цьому питанні. Політична. Я думаю, навряд чи хто в світі навіть, а не тільки в Україні буде заперечувати, що саме команда Ющенка домоглася чесності, відкритості, прозорості у виборчому процесі, чим ви, на щастя, можете тепер користуватися, тому що інакше ви тримали нас і себе, до речі, з кляпом у роті і говорили те, що вам диктував Кучма.

Друге. Є правова складова цієї проблеми. Це питання належить до компетентності Центральної виборчої комісії. І якщо сьогодні ви намагаєтесь продиктувати Центральній виборчій комісії кого їй запрошувати, кого акредитувати спостерігачами, вчора ви говорили кого їй проголошувати Президентом. Завтра їй пошлете список депутатів.

"Наша Україна" правовий "беспредел" цей підтримувати не може, і ми абсолютно чесні і відкриті до всіх виборів як знає це вся Україна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов, будь ласка.

11:37:27

ЗУБОВ В.С.

Я дуже прошу, щоб ми все ж таки повернулися до законопроектів, які ми розглядали в залі, відносно розподілу коштів, які отримали від продажу "Криворіжсталі". Це надзвичайно актуальна проблема, і наша фракція - да - звертає увагу народних депутатів, що серед кількох законопроектів законопроект, автором, співавтором якого є народний депутат Сас, член нашої фракції, він набрав найбільшу кількість голосів і, на нашу думку, треба подивитися як повернутися до його розгляду і прийняти сьогодні. Це надзвичайно важно для наших виборців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук.

11:38:20

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу, я не хотів би торкнутися обговорюваної теми, я хотів би підняти ще раз питання, пов’язане зі змінами до бюджету 2005 року. І той законопроект, який вніс я і Олуйко, стосовно форс-мажорних обставин на селі.

На сьогоднішній день з усієї України практично поступають дзвінки, я не кажу, що з кожного села, але більшість голів колективних господарств ставлять питання про те, що якщо не будуть прийняті відповідні поправки до закону в бюджет 2005 року, то можливо, що 60 - 70 відсотків тих господарств ще газдували і мали виробляли продукцію в 2005 році, не зможуть працювати в 2006 році. Це конче потрібно прийняти в цьому році обов’язково. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійдемо до бюджету - будемо про нього говорити.

Хмара Степан. Тільки що був.

Асадчев, будь ласка.

11:39:47

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Оскільки наша фракція була названа, то я хочу сказати, що Українська Народна Партія підтримує позицію Президента щодо того, що в Україну мають приїхати спостерігачі з будь-яких країн: і СНД, і з Заходу, і з Сходу. І не варто тут вичленяти якісь окремі країни чи окремі держави. А от як спостерігачі працювали на попередніх президентських виборах, це бачив весь світ, і бачили, наскільки це було недемократично.

Тому я не думаю, що нам варто зосереджуватися на якихось окремих країнах. Приїжджайте всі, це проголосив Президент. І я вважаю, що ми всі повинні підтримати таку президентську позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обмінялися. Я думаю, ми вчинили правильно, хай спостерігають. Спостерігачі за нас же не голосують, і їхні оцінки на рішення Центральної виборчої комісії аж ніяк не впливають.

Так, ще були пропозиції. Будьте уважні. Була пропозиція про те, щоб повернутися до розгляду Законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо використання коштів від продажу акцій "Криворіжсталі"). Законопроект за номер 8334 - Шуфрич і 8334-2 - Сас та інші. Хто за те, щоб повернутися до розгляду цих законопроектів? Прошу голосувати.

11:41:29

За-256

Повернулися.

Так, шановні колеги, по фракціях, будь ласка: "Регіони України" - 55, комуністів - 56, Народна партія - 37, "Наша Україна" - 3, Блок Тимошенко - 36, Соцпартія - 5, Народний блок Литвина - 21, соціал-демократи (об’єднані) - 20, Українська народна партія - 0, Народний рух - 1, "Довіра народу" - 0, "Єдина Україна" - 12, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців України - 1, позафракційні - 9.

Оскільки, шановні колеги, ми вчора їх детально обговорювали, я буду ставити на голосування, нагадуючи про що іде мова. В законопроекті за номером 8334, автори: Шуфрич, Заєць, Воюш, Добкін. М іде про те, щоб ті, кошти, які надійшли від повторного продажу пакету акцій ВАТ Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" направити на погашення знецінених грошових заощаджень громадян. Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні.

11:42:54

За-244

Прийнято.

По фракціях, по фракціях, будь ласка: "Регіони України" - 57, комуністів - 56, Народна партія - 41, "Наша Україна" - 0, Блок Тимошенко - 11, соціалістів - 23, Блок Литвина - 21, соціал-демократи об’єднані - 20, Української народної партії - 0, Народного Руху України - 0, "Довіра народу" - 1, "Єдина Україна" - 6, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців - 1, позафракційні - 7.

У цілому є заперечення. Я не можу. Зараз я скажу, почекайте. Не поспішайте.

Ставиться на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту закону за номером 8334-2. Автори - Губський, Сас, Кузьменко, Таран та інші. Законопроектом пропонується у повному обсязі. Але на жаль... Сергію Васильовичу, я до вас звертаюся. Сергію Володимировичу. На жаль, ми не можемо у повному обсязі, бо уже чотири мільярди віддали попереднім власникам. Тобто решту. Але решту ми вже прийняли. По суті він той же законопроект, що ми прийняли.

Тобто, шановні колеги, з уточненням про те, що ту суму, яка залишилася після повернення коштів попереднім власникам держави, направити на погашення заощаджень громадян. Ставлю на голосування.

11:44:56

За-268

Прийнято.

По фракціях. "Регіонів України" - 53, комуністів - 56, Народної партії - 38, "Наша Україна" - 0, Блоку Тимошенко - 36, соціалісти - 19, Народний блок Литвина - 21, соціал-демократи (об’єднані) - 20, Українська народна, Народний Рух, "Довіра народу" - 0, "Єдина Україна" - 13, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців - 0, позафракційні - 12.

Шановні колеги, це два закони, які, так би мовити, доповнюють один одного. З мотивів запишіться, будь ласка. Думка вже, записуйтеся з мотивів. Обговорення було вчора. Так, будь ласка, Добкін. п’ять хвилин.

11:45:53

ДОБКІН М.М.

Прошу передать слово Ярославу Сухому, народному депутату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, мікрофон, будь ласка.

11:46:05

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, "Регіони України".

Шановні колеги, я розумію ейфорію і бажання досолити уряду, це, ну, благородне бажання будь-якого політика, ми повинні думати над тим, як ми будемо виглядати в світі. Ми вже раз з приватизацією "Криворіжсталі" вляпалися в неприємності, коли віддали стратегічно важливе підприємство, яке мало бути в руках, ніби-то держави, а зараз намагаємося як би узаконити цей дерибан.

Я розумів би радість від прийняття таких законопроектів якби нам все-таки вдалося повернути "Криворіжсталь" у державну власність і вона би працювала на державу. Тому я думаю, що нам потрібно до таких законопроектів в подальшому відноситися виважено, зважено і обов’язково мати на руках наукові, економічні, фінансові обґрунтування майбутніх можливих соціально-політичних, соціально-фінансових наслідків для народного господарства України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин.

11:47:03

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

11:47:11

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні радіослухачі, фракція комуністів в повному складі проголосувала на підтримку цього законопроекту, виходячи з того, що як "Криворіжсталь", так і всі попередні підприємства, які, нажаль, під час незаконної приватизації просто розтягнули, а деякі об’єкти і вкрали у народу України, він, цей об’єкт "Криворіжсталь", будувався народом і належить народу України.

По-друге, з самого початку приватизації передбачалося всі кошти спрямовувати на розвиток промисловості, тобто державні інвестиції на створення нових робочих місць. Це взагалі не реалізовано.

І, по-третє, ми сьогодні все будемо робити для того, щоб повернути народу те, що вони заробили кров’ю і потом, ту копійку, яку вони відкладали для того, щоб жити краще. В даному випадку всі ці мільярди належать народу України і, якщо розтягують сьогодні Україну, то правильне рішення, щоб підтримали сьогодні цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук Михайло.

11:48:16

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні радіослухачі! Шановні колеги!

Мова йде не тільки про ті 4 мільярди, які потрібно повернути, а вчора ми отримали інформацію, що 9 мільярдів від "Криворіжсталі" вже пішло на покриття, будемо говорити, тих дірок, які виявилися в бюджеті 2005 року.

Щодо повернення заощаджень, то фракція Соціалістичної партії неодноразово наполягала, щоб все-таки відповідно леву частину, це менше 4-ох мільярдів, від "Криворіжсталі", щоб було направлено все-таки на повернення заощаджень, а 2 мільярди на фінансування на бюджет 2006 року по дітям війни. І це було би справедливо по відношенню до цієї категорії громадян України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шурма Ігор, будь ласка.

11:49:15

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Мені видається, що ми сьогодні прийняли правильне рішення, яке стосується розподілу коштів отриманих при повторній продажі "Криворіжсталі".

Ми повинні допомогти Президенту України виконати його обіцянку дану на Майдані і за цю обіцянку голосувало 15 мільйонів людей.

Вона говорила про те, що при повторній продажі "Криворіжсталі" половину коштів буде спрямовано на повернення заощаджень. Якщо Президенту України потрібен закон додатковий, то Верховна Рада без сумніву такий закон повинна прийняти, аби допомогти Президенту зреалізувати свою обіцянку.

Окрім того всього, я думаю, що питання розвиток потребує додаткових коштів вливання. І, що саме гірше, що ще не відбулося перерозподілу тих грошей, а високопосадовці уже називають суми, в тому числі і народним депутатам, якими вони будуть покривати дірки у бюджеті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Асадчев Валерій.

11:50:23

АСАДЧЕВ В.М.

Шановні друзі, я зараз звертаюсь до тих, хто нас слухає і хотів би повідомити, що ті фракції, які зараз проголосували за цей законопроект, дай, Бог, що тільки в першому читанні, забрали у наших пенсіонерів 15 млрд. грн. Тому що хочу нагадати, що 7 млрд. цього року йде на виплату пенсій і 8 млрд. наступного року - на виплату пенсій.

Більше того, якщо одночасно 20 млрд. грн. віддати і облічити, тобто в налічному варіанті, то буде гіперінфляція. І люди ніяких реальних грошей не отримають, вони отримають просто порожні папірці. Так що я поздоровляю тих політиків, чи горе-політиків, які так турбуються про український народ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмінялися. Хотів би сказати лише одне, будь-яке спрямування будь-куди державних коштів здійснюється лише одним законом - Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. І той, хто кудись розтринькав кошти від приватизації, понесе кримінальну відповідальність, якщо він це зробив без рішення Верховної Ради. Тому давайте закінчимо ці балачки, все повинно розподілятись законами. Ви обіцяли так і давайте будемо так робити. І це відповідає Конституції.

Ще були у нас, хто за те, щоб повернутися до розгляду законопроекту про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками, реєстраційний номер 7373. Прошу голосувати.

11:52:21

За-236

Повернулися.

Вчора ми його обговорювали, шановні колеги. Хто за те, щоб прийняти цей законопроект за основу в першому читанні, прошу голосувати.

11:52:50

За-235

Прийнято в першому читанні.

Є пропозиція повернутися до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян), реєстраційний номер 7183. Прошу голосувати.

11:53:22

За-237

Повернулися. Вчора ми його обговорювали жваво. Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян), реєстраційний номер 7183. Прошу голосувати.

11:53:56

За-228

Прийняли рішення.

Шановні колеги! Вчора ми з вами розглядали проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, що стосується передачі апеляційних справ близько 50 тисяч із Верховного Суду до апеляційних судів. Давайте, враховуючи те, що сьогодні судова система відзначає дунь суддів, давайте ми повернемося до розгляду цього закону.

Я ставлю на голосування про повернення. Хто за, прошу голосувати.

11:54:50

За-167

Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати.

11:55:19

За-198

По фракціях. "Регіонів України" - 56, комуністів - 56, Народна партія - 25, "Наша Україна" - 0, Блок Тимошенко - 25, Соціалістичної партії -11, Народного блоку - 0, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) - 8, Українська Народна партія, Народний Рух України, "Довіра народу" - нулі, "Єдина Україна" - 11, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців - 0, позафракційні - 6.

Почекайте. Не підтримали. Якби ми його підтримали, була б процедура, все.

Шановні колеги, є ще одне у нас перед перервою - проект Постанови за номером 8593. Мова йде про те, щоб заслухати інформацію Міністерства внутрішніх справ України, вірніше, міністра внутрішніх справ України Луценка та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Колеснікова. Хто за те, щоб включити її до порядку денного, прошу голосувати.

11:56:41

За-220

Не включено.

Будь ласка, запишіться з процедури. Запишіться. Так, будь ласка, Гапочка.

11:57:04

ГАПОЧКА М.М.

Прошу передати слово Добкіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Добкіна, будь ласка.

11:57:11

ДОБКІН М.М.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание, что на сегодняшний момент в областной больнице под охраной находится человек, который больной на онкологическое заболевание, у которого на теле есть множественные следы пыток, нанесенные ему сотрудниками милиции в Донецкой области. Этот человек заявляет, что сотрудники милиции пытали его, жгли ему тело и били для того, чтобы получить определенные показания, направленные на так называемое дело против Бориса Колесникова.

Мы настоятельно требуем, чтобы эта постанова была принята, была направлена группа из народных депутатов, которая бы на месте в больнице разобралась, потому что складывается впечатление, что последний приезд в Украину Кондолизы Райс был связан по обмену опытом, как они пытали людей в своей тюрьме Абу Грейб. И это начинается у нас теперь проходить в стране.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бандурка.

11:58:16

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, Народний блок Литвина.

Шановні колеги! Ми навіть не стільки про справу Колесникова, а про ситуацію того свавілля і вседозволеності, беззаконня, яка склалася в державі. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності буквально завалений скаргами людей на те, що незаконні затримування, переслідування. Порушення прав людини якось випало з лексикона і Президента і відходить в діяльності на другий план наших владних структур. Ми просто зобов`язані це питання розглянути і досить принципово підійти, поскільки і Адміністрація Президента, тобіш Секретаріат сьогоднішній, 40 відсотків скарг, це звернення громадян на порушення законності і половина звернень в Апарат Верховної Ради теж пов`язані з порушеннями законності правоохоронними органами.

Я просив би цю постанову підтримати від імені комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович.

11:59:22

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні радіослухачі, виборці! Шановні народні депутати! Я би хотіла звернутися до так званої "групи 220 політрепресованих", які щойно не набрали голосів на цю постанову, до політрепресованих, які мають, до речі, і депутатські мандати. Все, чим ми сьогодні займаємося, це якийсь бред сивої кобили! Другий тур виборів визнано фальсифікованим! У вашому виборчому списку пан Піскун! У вашому виборчому списку пан Колесніков! У вашому виборчому списку пан Кідалов! Розбирайтеся, "группа 220 репресованих", між собою і не морочте людям голову, а нам не займайте парламентський час!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обмінялись. Але просив би не робити узагальнених висновків про 220, тому що це дуже багато берете на себе сміливості називати кожного, хто голосував, репресованим. Хай визначає суд це!

Хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання, прошу голосувати.

12:00:49

За-211

По фракціях. Процедури завершені вже.

"Регіони України" - 56, комуністів - 56, Народної партії - 44, "Наша Україна" - 0, Блок Тимошенко - 1, Соцпартія - 1, Народного Блоку Литвина - 20, Соціал-демократичної партії об’єднаної - 18, Української Народної партії, Народний Рух, "Довіра народу" - нулі, "Єдина Україна" - 4, "Реформи і порядок" - 0, Партія промисловців і підприємців - 1, "Позафракційні" - 11.

Будь ласка, мікрофон Мішури з місця. Валерій Дмитрович, мікрофон з місця.

12:01:32

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я прошу членів Лічильної комісії зайняти свої місця за робочими столами. Зараз відбудеться голосування. Ви отримаєте бюлетень, у якому три прізвища. Проти кожного прізвища стоїть квадрат, у якому треба позначити своє волевиявлення. Якщо ви "за", треба поставити якусь позначку. Голосування буде продовжуватися протягом 30 хвилин. Дякую. Запрошую всіх на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз звертаю увагу на слова голови Лічильної комісії. Прошу взяти участь в голосуванні за суддів Конституційного Суду.

Оголошується перерва до 12 години 30

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Так, запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали з тим, щоб ми мали можливість продовжити роботу, оскільки нам потрібно приймати рішення.

Оголошується до розгляду питання про обрання суддів. Доповідач - голова Комітету з питань правової політики Василь Васильович Онопенко.

12:34:29

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні судді, які присутні в цьому залі.

Комітет з питань правової політики розглянув подання Голови Верховного Суду України про обрання безстроково на посади суддів Верховного Суду, а також до апеляційних судів Львівської, Одеської, Харківської, Херсонської і інших областей, комітет також розглянув подання голови Вищого господарського суду України про обрання безстроково на посади суддів Вищого господарського суду України і деяких апеляційних господарських судів України, комітет також розглянув матеріали на кожного суддю окремо.

Там, де в нас були якісь заперечення, сумніви, застереження від народних депутатів, ми ці питання не виносили на розгляд Верховної Ради, а доопрацьовуємо. А зараз вам пропонується проект Постанови, номер 8544 про обрання відповідно до статті 85 і статті 128 Конституції України на посади суддів Верховного Суду України безстроково: Глоса Леоніда Федоровича, Данчука Валерія Георгійовича, Косенка Василя Йосиповича,

Костенка Анатолія Васильовича, Левченка Євгена Федоровича, Лихуту Любов Миколаївну, Мороза Миколу Андрійовича, Охрімчук Людмилу Іванівну, Шевченко Тетяну Валентинівну, Шелеста Миколу Анатолійовича. Відносно кожного з цих суддів є рішення Вищої кваліфікаційної комісії. Комітет ретельно розглядав усі матеріали на них. Це судді вищої кваліфікації, мають відповідний стаж. Там, де були якісь скарги, застереження, ми їх розглянули. Тому рекомендуємо їх обрати на цю високу посаду.

ГОЛОВА. Я прошу, шановні колеги, підготуватися до голосування. Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування, прошу уваги, шановні колеги. Давайте будемо голосувати. Вноситься на голосування пропозиція комітету про обрання суддів Верховного суду України, реєстраційний номер проекту постанови 8544. Прошу голосувати.

12:37:22

За-327

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василю Васильовичу, наступна постанова 8545.

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую. Обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Львівської області Богонюка Миколу Ярославовича, Вовка Анатолія Степановича;

апеляційного суду Одеської області Олініченко Валентину Віталіївну;

апеляційного суду Харківської області Ларенка Віктора Івановича;

апеляційного суду Херсонської області Воронцову Ларису Петрівну, Калініченка Ігоря Степановича, Ришкову Наталію Миколаївну, Фурман Тетяну Григорівну, Шевцову Валентину Григорівну;

апеляційного суду Чернігівської області Губар Валентину Станіславівну;

апеляційного суду міста Києва Дербенцеву Тетяну Пилипівну;

місцевого Київського районного суду міста Сімферополя

Автономної Республіки Крим Можелянського Віктора Анатолійовича, Сінані Олександра Михайловича;

Шаргородського районного суду Вінницької області Славінську Наталію Леонтіївну;

місцевого Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Уханенка Сергія Анатолійовича;

місцевого Тельманівського районного суду Донецької області Ольховську Олену Володимирівну;

Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області Дундар Ірину Олександрівну;

місцевого Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранову Ілону Віталіївну;

Кіровського районного суду міста Кіровограда Косцову Ірину Петрівну;

Великомихайлівського районного суду Одеської області Пономаренка В’ячеслава Дмитровича;

місцевого Київського районного суду міста Одеси Васильків Олену Василівну;

Приморського районного суду міста Одеси Каплю Олексія Івановича. По Каплі є скарга. Я потім доповім окремо.

місцевого Суворовського районного суду міста Одеси Тонконоженка Миколу Миколайовича;

місцевого Київського районного суду міста Полтави Гонтар Аллу Анатоліївну;

місцевого Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникову Наталію Борисівну;

Люботинського міського суду Харківської області Дем’яненко Ірину Володимирівну;

Нетішинського міського суду Хмельницької області Гаврищук Лідію Петрівну і Ходоровського Богдана Васильовича;

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Лисяк Галину Іванівну;

Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Матвієнко Марію Володимирівну;

місцевого Святошинського районного суду міста Києва Немировську Олену Віленівну і військового міського суду Дніпропетровського гарнізону Коваленка Василя Дмитровича.

Відносно Каплі Олексія Івановича, судді Приморського районного суду міста Одеси поступила вчора скарга народного депутата Андрія Деркача. Вона обґрунтована, комітет її не перепровіряв, ми не встигли просто і тому я прошу зняти з розгляду дану кандидатуру, щоб ми перепровірили і потім додатково внесли на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон Калінчука, було застереження, будь ласка.

12:41:02

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Василь Васильович, у мене, напевне, перш за все, це питання до вас.

В червні місяці цього року представниками Верховного Суду України і Апеляційного суду Одеської області перевірялися всі суди в Одеській області, в тому числі і суд Великомихайлівського району. І у довідці, в які вони написали було записано, я дослівно читаю: "Під час розгляду кримінальних справ допускається грубі істотні порушення вимог Кримінально-процесуального законодавства суддею Пономаренко. На жаль, ці документи до мене поступили тільки вчора і я не зміг передати в комітет.

Щоб долю людини не травмувати, я прошу перевірити ці документи, тим більше, що, напевне, ці довідки є і у Верховному Суду, і в Одеському Апеляційному суді. Тому я прошу відкласти розгляд цієї кандидатури, щоб не наробити шкоди для неї ж, в першу чергу. Але такі документи є.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Я думаю, що треба погодитися. Ми на комітеті ці матеріали не розглядали, вони до нас не поступали. Тому, шановні колеги, прошу нам передати і ми зробимо ретельну перевірку по даному суді.

ГОЛОВА. Шановні колеги, пропонується таким чином вилучити прізвище Пономаренко В’ячеслав Дмитрович і Капля Олексій Іванович, інших поставити на голосування. Немає заперечень?

ОНОПЕНКО В.В. Немає.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 8545 про обрання суддів з вилученням прізвищ: Пономаренко і Капля. Прошу голосувати.

ОНОПЕНКО В.В. Підтримайте! Підтримайте!

12:42:52

За-338

ГОЛОВА. Рішення прийнято.

Щодо Пономаренко В’ячеслава Дмитровича і Каплю Олексія Івановича, я прошу комітет провести додаткові вивчення і внести відповідні пропозиції Верховній Раді.

ОНОПЕНКО В.В. Проект 8546 про обрання достроково до Вищого Господарського суду України Ковтонюк Людмилу Володимирівну до Запорізького Апеляційного господарського суду Антоніка Сергія Георгійовича.

ГОЛОВА. Є застереження, Антонік. Так, йдемо далі.

ОНОПЕНКО В.В. І Мірошніченко Михайла Володимировича, Львівського Апеляційного господарського суду Якімець Ганну Григорівну.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки є застереження у народного депутата Ярослава Сухого щодо кандидатури Антоніка Сергія Георгійович, ми зараз вилучаємо його із проекту постанови. В іншій частині голосуємо постанову. Нема заперечення?

Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання суддів, реєстраційний номер 8546 з вилученням прізвища Антонік Сергій Георгійович. Прошу голосувати.

12:44:15

За-343

Рішення прийнято.

Мікрофон Ярослава Сухого, будь ласка. Прошу уваги.

12:44:23

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція "Регіони України".

Шановні колеги! Я маю застереження до кандидатури Антоніка Сергія Георгійовича в зв’язку з тим, що на сьогодні в Апеляційному Господарському суді Запорізької області склалась відкрито ненормальна обставновка і масові скарги суддів цього суду, які надходили на адресу народних депутатів України, не одноразово перевірялися. І ось у мене довідка засідання Ради суддів господарських судів від 6.06.2005 року. Антонік в році розглянув 38 справ, тоді як в середньому навантаження на суддів склало більш ніж 400 справ. Даним суддею процесуальні документи складалися та надсилалися з запізненням на 2-3 місяці. Він працює заступником Голови Запорізького Апеляційного Господарського суду, що і склало нервозну обстановку. Тому що назначено на цю посаду одноособово головою суду Фьодорову, а не обраний, так як це згідно закону органом суддівського самоврядування.

Є маса прикладів упередженого його ставлення до судочинства, тому я закликаю народних депутатів України цю кандидатуру не..

ГОЛОВА. Позиція комітету, будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Ярослав Михайлович, ну, ви знаєте, що я завжди вас поважаю за об’єктивність і повинен сказати, що сьогодні немає підстав, щоб не рекомендувати Антоніка. Антонік, ви ж знаєте, являється заступником. І є така посада, де він ще виконує і питання, пов’язані з господарською діяльністю суду. Це величезне навантаження.

Щодо навантаження, коли він в повній мірі працював суддею, то ми взяли вибірку і за 2001 рік він розглянув 688 справ при середній навантаженості за рік 283. За 2002 рік - 824 справи при середній навантаженості 429 справ. Тобто навантаження він ніс велике, якість у нього гарна. Голова Вищого господарського суду і Вища кваліфкомісія рекомендують. Ми на комітеті не знайшли ніяких підстав, щоби його не рекомендувати суддею до Запорізького апеляційного господарського суду. Порушень присяги теж не виявлено, і ви про це сьогодні не сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Бабурін, фракція комуністів, будь ласка. Потім Оніщук і будемо визначатися.

12:46:49

БАБУРІН О.В.

Бабурин, фракция коммунистов, Запорожье.

Я просто хочу Ярославу Михайловичу сказать, что, в принципе, нагрузки на судей определяют председатели, распределяют. Это первое.

Во-вторых. Я хочу сказать, что Антоник, я интересовался специально характеристикой, абсолютно корректный, грамотный профессиональный судья. Поэтому я просил бы Ярослава Михайловича сегодня в день судей не надо, будем говорить, немножко наносное что-то. Я просил бы все-таки поддержать кандидатуру Антоник.

ГОЛОВА. Микола Оніщук, мікрофон.

12:47:30

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні колеги і шановні судді! Це добре, що на нашу адресу поступають листи в порядку реагування на діяльність суддів при їх призначенні. Це означає, що парламенту довіряють.

Але, шановний Ярославе Михайловичу, виходячи з того, що ви зацитували, маючи на увазі листування, то вас трохи ввели в оману, тому що судді на адміністративні посади призначаються главою держави. Закон, який би передбачав їх обрання органами суддівського самоврядування, поки що немає, хоча, можливо, це було б і бажано.

Тому видається, що певна суб’єктивність тут проявляється до судді Антоник. І я просив би моїх колег всіх народних депутатів довіряти рішенню профільного комітету, який спеціально і ретельно це досліджує. Тому що, якщо ми вже один одному не будемо довіряти, тоді нам буде складно об’єктивно визначитися. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першою пропозицію комітету. Прошу уваги! Вноситься на голосування пропозиція комітету про обрання суддею безстроково (це Запорізький апеляційний господарський суд) Антоніка Сергія Георгійовича. Прошу голосувати.

ОНОПЕНКО В.В. Підтримайте.

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

12:48:59

За-286

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дозвольте від вашого імені привітати суддів, яких ми щойно обрали безстроково, тим паче в день професійного свята, побажати успіхів на професійній ниві, а також в особистому житті.

Василь Васильович, будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, прошу розглянути проект Постанови 8563 про звільнення з посади суддів Верховного Суду, деяких апеляційних судів...

ГОЛОВА. Прошу уваги!

ОНОПЕНКО В.В. Але я хочу, шановні колеги, надзвичайно важливо. У нас є на звільнення суддів Верховного Суду України, які йдуть на обрання на посаду судді конституційного судів. Якщо ми сьогодні звільнимо, але присягу від них не приймаємо, то вони місяць чи два, я не знаю скільки будуть фактично без роботи. Я думаю, що цього допускати не потрібно, тому комітет вносить пропозицію про звільнення відповідно до проекту постанови лише суддів, які не обираються до Конституційного Суду. Перш за все, суддю Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гоблика Івана Івановича в зв'язку з поданням заяви про відставку, суддю Києво- Святошинського районного суду Київської області Подольську Галину Михайлівну в зв'язку з досягненням нею 65 років, суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Купріянова Миколу Йосиповича. Всі вони виявили власне бажання. Вища рада юстиції України розглянули їхні заяви. Тому комітет підтримує дане подання. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція про увільнення суддів: Гоблика Івана Івановича, Подольської Галини Михайлівни і Купріянова Миколи Йосиповича з посади суддів. Це з постанови 8563, прошу голосувати.

12:51:31

За-309

Рішення прийнято. Будь ласка, наступна постанова.

ОНОПЕНКО В.В. Також вноситься проект постанови 8563-1 "Про звільнення суддів":

судді Запорізького районного суду Запорізької області Трубкіна Юрія Костянтиновича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Лобова Анатолія Володимировича у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Відносно Джуня В’ячеслава Васильовича, судді Вищого господарського суду, який призначений суддею Конституційного Суду така сама ситуація. Ми розглянем це питання тоді, коли буде приймати присягу. Тому прошу проголосувати за даний проект.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вноситься пропозиція комітету про звільнення з посади суддів Трубкіна Юрія Костянтиновича і Лобова Анатолія Володимировича. Це з постанови 8563-1.

Прошу голосувати.

12:52:40

За-280

Рішення прийнято. Дякую.

Так, шановні колеги, ми розглянули питання про призначення і звільнення суддів. Я зараз попрошу Мішуру Валерія Дмитровича надати інформацію про результати голосування щодо обрання суддів Конституційного Суду.

12:53:06

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, дозвольте проінформувати вас про зміст протоколу номер 2, де ми слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади суддів Конституційного Суду України.

У бюлетень для таємного голосування Про призначення суддів Конституційного Суду України були включені кандидатури Вернидубова Івана Васильовича, Литвака Олега Михайловича, Маркуш Марії Андріївни. На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: перше - кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані, - 427; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 62.

Відповідно до статей 85 та 148 Конституції України, статті сьомої Закону України "Про Конституційний Суд України" та глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України, Лічильна комісія вирішила: вважати вибори про призначення на посади суддів Конституційного Суду України такими, що не відбулися. Підписи всі є. Дякую.

ГОЛОВА. Приймемо інформацію до відома. Я просив би ще раз, Василь Васильович, ваші обгрунтування. Ми на засіданні Погоджувальної ради обговоримо це питання. Нам треба обрати суддів Конституційного Суду.

Принагідно хочу нагадати, що сьогодні о 15 годині 20 хвилин на третьому поверсі відбудеться засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських фракцій і груп, представників Бюджетного комітету і керівництва Бюджетного комітету, представників уряду. Ми обговоримо наші подальші дії щодо розгляду і прийняття бюджет на 2006 рік.

Дві фракції вимагають оголосити перерву для проведення консультацій. Можливо, ви зробите заяву, щоб ми могли продовжити роботу? Хто буде виступати з заявою?

Михайло Добкін, будь ласка. Треба працювати, рішення приймати, шановні колеги, ви що, не жартуйте?!

12:54:58

ДОБКІН М.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Фракція Партії "Регіони України" привертає увагу громадськості і заявляє, що силові структури держави продовжують вдаватися до грубого порушення законодавства і всіх норм людської моралі. На наших очах розігрується черговий фарс. Після того, як усім стало зрозуміло, що справу Колеснікова сфальсифіковано, його організатори затіяли фабрикацію нової справи: за фактом організації замаху на пана Пінчука.

Шостого грудня 2005 року у Донецьку правоохоронними органами було викрадено, я підкреслюю - викрадено, трьох наших співвітчизників: Олександра Щучкіна, Сергія Фатєєва та Андрія Шилова - з метою змусити дати, так би мовити, потрібні показання проти Бориса Колеснікова. Після затримання цих людей жорстоко побили, катували, а їхніх адвокатів не тільки не допустили до підзахисних, але й відверто брехали, що в обозі навіть, не знають, де знаходяться ці громадяни. Через деякий час двох затриманих вивезли до Києва і утримують під вартою досі. Фракція "Регіони України" заявляє: подібні факти свідчать про те, що міліція використовується як інструмент тиску на одного з лідерів партії "регіонів". А початок виборчої кампанії ознаменувався черговою хвилею міліцейської сваволі і політичного шантажу. Діючи грубо і цинічно, організатори і фальсифікатори справи Колеснікова намагаються всіма засобами в котре очорнити лідера Донецьких "регіоналів" в очах громадськості і виборців України.

Фракція "Регіонів України" вимагає невідкладно викликати до Верховної Ради міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, для того, щоб він, щоб заслухати пояснення з даного питання; уповноваженого з прав людини Ніну Карпачову, а також негайного звільнення із займаної посади начальника Управління внутрішніх справ України у Донецькій області та скликати позачергову сесію Донецької облради. Ми звертаємося до Президента України Віктора Ющенка з вимогою дати оцінку діяльності МВС і пана Луценка.

Фракція партії "Регіонів" призиває гаранта Конституції негайно втрутитися в цю ситуацію. В цей час під охороною працівників міліції у лікарні швидкої допомоги знаходиться Олександр Щучкин, до речі хворий на онкологічне захворювання та цукровий діабет.

В нього велика кількість тілесних пошкоджень, множинні побиття та опіки. Про що він по